Нещодавно в одній з телепрограм йшлося про те, що пасує грати, а що ні професійному акторові. Частина присутніх наполягали на тому, що коли йдеться про конфліктні питання, пов’язані з історією, особливо, якщо це торкається країни, – акторам слід бути обачнішими, не робити речей, які на руку провідникам ідей меншовартості, таких, що ображають національну гідність і тп. Відомий актор та деякі інші присутні були переконані, що професійний актор має повне право погоджуватися чи не погоджуватися на будь-яку роль, яка йому цікава, навіть роль серійного вбивці, ґвалтівника, негідника, яких світ не бачив. Власне, суперечки щодо цього віддзеркалюють зміни, які відбулися в суспільній свідомості за останні десятиріччя. Щойно в суспільстві, котре «зірвалося з гальм» перестали вважатись чеснотами моральність, гідність, християнські принципи, як найгірші людські пороки ще більше проникли в усі сфери людського життя, вкоренилися там і успішно живуть досі, а надто в царині мистецькій. Стародавнє «хліба і видовищ» успішно діє нині. Загалові лише закортіло, як йому вже підносять усяку всячину без розбору та меж. Лиходії, збоченці, вбивці та різного роду злочинці стають героями серіалів та шоу. Актори, які їх грають, отримують нагороди на кінофестивалях і стають улюбленцями мільйонів. В гонитві за популярністю та сумнівною славою деякі актори (дякувати Богові, що не всі!) готові на все. Якось прочитав, як зраділа актриса, коли їй запропонували роль у фільмі відомого у світі режисера, не зважаючи на те, що там було чимало «відвертих сцен», на які вона досі не відважувалася. Оголитися для відомого глянцевого журналу нині вже не є річчю непристойною. Навпаки – існує велика ймовірність того, що кар’єра стрімко піде догори. А декому таки дуже кортить з’явитися перед публікою у вигляді «як мати народила». Не знаю хто як, але я завжди почуваюся кепсько, коли бачу відомого актора у ролі якогось високоморального, тим більше біблійного героя, а щойно перед тим в іншому фільмі він «гарцював у ліжку», ґвалтував, вбивав, іншими словами – демонстрував публіці усі можливі види гріхів. На перший погляд, він начебто робив їх не сам, а його герой, але треба бути наївним мрійником, вважаючи, що подібні «забавки» минають безслідно для того, хто бавиться ними. Господь каже, що треба буде дати звіт за кожне слово і вчинок. Слово не горобець. Слово і вчинок формують людину, якби вона цього не хотіла. Іншими словами, я переконаний, що акторська та дотичні до неї професії чинять вплив не лише на публіку, а й на самих виконавців ролей, сценаристів і т.д. Акторові не повинно бути байдуже, яку роль грати, в якому світлі зображати перед світом свою країну, свій народ, надто коли зумисне підкидається якась «поганенька ідейка», що завідомо спрямована на втілення в життя зухвалої витівки чиєїсь хворої уяви. Втім, як виглядає, подібне нині – лише мрія. Комерція, гроші, цілковита байдужість до моральних засад, духовності надовго засіли в головах тих, хто під виглядом мистецтва годує сьогодні публіку їдлом, від котрого може статися не лише безневинна діарея, а розвинутися порочна ракова пухлина, що спричиниться до загибелі фізичної та духовної, а відтак, врешті-решт таки допровадить «любителів смачненького» дещо далі від місця, де раки зимують – до пекла. Я переконаний, що акторська професія – могутній засіб впливу на серця та розум людей і той, хто обирає її, повинен добре розуміти міру відповідальності, надто коли йдеться не лише про країну, історію і тп., а про спасіння людської душі. Господь каже: «Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...» (Матвія 18:6).
Немає коментарів:
Дописати коментар