Святе Писання говорить, що каяття і спасіння грішників є результатом роботи в них Святого Духа – третьої особи Святої Трійці. За допомогою божественної сили, що міститься в Євангелії , Святий Дух створює духовне життя в тих, котрі через власні гріхи були мертві. Він дає нам Божий дарунок спасенної віри в Христа. Для того, щоб привести нас до цієї віри, Святий дух використовує всі можливі засоби. І в цьому процесі ми нічим не можемо допомогти собі самі, так само як камінь чи палиця не можуть ожити.
В цьому грішному світі є чимало тих, що відкидають Христа як свого єдиного Господа і Спасителя, але згодом навертаються до каяття і отримують спасіння. Біблія навчає, що Син Божий помер за гріхи цілого світу (1 Івана 2:2) і пропонує Своє прощення всім людям. Фактично, існує лише одне прощення гріхів загалом. Бог прощає не якісь окремі гріхи один за одним. Він прощає грішників, що грішать. Апостол Іван каже, що Кров Ісуса Христа очищує нас від усіх гріхів (1Івана 1:7). Однак і досі багато людей відкидають Христове прощення і вмирають в гріхах.
Бог хоче, щоб всі грішники спаслись і прийшли до пізнання правди (1 Тимофія 2:4). Він посилає до них Своє Слово, через котре і в котрому працює Святий Дух. Він збентежує людське сумління, викриває гріх, спонукає до каяття. І коли грішники, не зважаючи на зусилля і роботу в них Святого Духа, продовжують вперто грішити далі і добровільно віддають себе на Божий осуд – це їхній власний вибір і провина. З людської точки зору це може видатись нелогічним і несправедливим, але так є. Таким чином, спасенні дякують за своє спасіння лише одному Богові, в той час як засуджені можуть нарікати лише на самих себе.
З людського погляду надія на каяття зберігається до тих пір, поки людина жива, тому можна зволікати з Хрищенням, каяттям, спасінням. Вони думають, що грішитимуть доки їм заманеться, а їхнє земне життя триватиме вічно. Але це обман - ми можемо померти будь-якої хвилини. Ісус Христос застерігає, що дехто з людей до кінця життя так і не скористається можливістю покаятися. Це ті, що винні у богозневазі проти Святого Духа, як написано в Матвія 12:36. Вони вперто відкидають всі зусилля Святого Духа щодо їхнього каяття та навернення, не зважаючи на численні нагоди стати віруючими. Але раніше чи пізніше Боже довготерпіння щодо них закінчиться, так само як спливе їхній час благодаті. Ми не знаємо коли це станеться з нерозкаяним грішником і коли саме він стане перед судом. Від нас вимагається лише одне – вбачати у кожному грішникові кандидата на навернення до тих пір, поки він живе на землі, навіть якщо ми застерігаємо його у тім, що Боже терпіння не безконечне. В Посланні до євреїв написано: «26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви… 31 Страшна річ упасти в руки Бога Живого!» (Євр.10:26,31).
До зазначеного вище можна долучити також гріх проти Святого Духа, яким зневажають Його деякі сектанти, не визнаючи Святого Духа за божественну особу Святої Трійці. Натомість Біблія називає Святого Духа Господом і Богом (Дії 5:3-9), Утішителем (Івана 14:26).
Пам’ятаймо, що благодатний час нашого каяття і спасіння ¬– це час нашого земного життя, нинішній час. Не зволікаймо! По смерті, грішника, який потрапив до пекла, вже ніхто не визволить звідти, бо щодо нього вже буде вчинена Божа воля. Апостол Павло каже: «Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!» (2 Коринтян 6:2).
Немає коментарів:
Дописати коментар