А серце досі крається...

Дружині...
* * *
А серце досі крається й болить,
І невигойний біль той не вщухає,
І жодних ліків від жалю немає,
І смуток не щезає ні на мить...

А люди - ті ж, і все довкола - те ж,
Знов у саду цвітуть весняні квіти,
Та тільки ти у сад той не прийдеш,
Весні й онукам не будеш радіти...

Мені казали: стихне, відболить,
Потрібен час, і треба жити далі...
Але куди подітись від печалі
Й журби, що не щезає ні на мить...

1-04-2014