Про "наївний" патріотизм

У наших людей є така вада: щойно хтось зодягне вишиванку чи почне говорити або співати українською, як ця катавасія їх гіпнотизує і вони одразу роблять з того індивіда патріота України. Політики добре в цьому розбираються і "розводять" наївних людей...Пригадаймо, як на зорі незалежності, почувши від якогось політичного махінатора слова - "боротьба з корупцією", люди шаленіли від радості і наївно вважали, що нарешті ота боротьба розпочнеться - але дзуськи. Згодом, щоб надати оманливим та улесливим словам більшої ваги, махінатори зодягнули вишиванки і почали балакати українською - і народній радості не було меж. Дяка Богові, що ся напасть - вірити махінаторам беззастережно, здається поволі минає, хоч ще жива.

П.С. Є мудрий вислів: думай, що говориш, бо тобі можуть повірити (а воно насправді - брехня і омана), думай, що робиш (надто, коли воно зле і кепське), бо інші можуть робити те ж саме.