На базарах і всіх, подібних до них, місцях широко практикується така річ, коли одна людина відверто обманює іншу, пропонуючи їй неякісні товари, обмірюючи, обважуючи, обраховуючи її, і наживається на цьому через фінансові оборудки чи спритні трюки. А також коли хтось править з людини завищену ціну і, торгуючись, обдирає її. І хто може перерахувати чи осмислити все це?
Коротше кажучи, крадіжка це найпоширеніше ремесло, [зі злодіїв складається] найбільший цех на землі, і коли ми розглянемо світ у всіх його життєвих сферах, то побачимо, що він являє собою не що інше, як величезне торговище, наповнене великими злодюгами. Тому їх називають також «сидячими грабіжниками» і бандитами з битого шляху, незломщиками і злодюжками, котрі відбирають [наявні готівкові] гроші, а грабіжниками, котрі сидять на стільцях [вдома], і котрих величають найшляхетнішими, гідними поваги людьми і праведними громадянами, але котрі, все-таки, грабують і крадуть під слушним приводом.
Тут навіть немає потреби говорити про [не вартих згадування] окремих злодюжок, якщо ми повинні були наразитися на напад цих «архізлодіїв», з котрими знаються правителі та князі, і котрі щоденно обдирають не одне-два міста, а всю Німеччину (читай – Україну)… У цьому напрямку, якщо говорити стисло, рухається увесь світ, всі хто може красти і грабувати відкрито, йде і спокійно робить це, ніким не зганьблений і не засуджений, і при цьому ще й вимагає до себе поваги і шани. Тим часом дрібні злодюжки, які згрішили одного разу, повинні нести ганьбу і покарання, щоб перші [на їх тлі] мали вигляд чеснотних і поштивих. Та нехай вони знають, що перед Богом вони найбільші грабіжники, і що Він покарає їх згідно їхніх чеснот і заслуг.
Немає коментарів:
Дописати коментар