суботу, 8 лютого 2020 р.

Що слід знати про блаженних (нарис проповіді)

Біблійний текст: Євангеліє від Луки 6:17-26
17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону, 18 що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.  19 Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.  20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.  21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.  22 Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.  23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.  24 Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.  25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.  26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

На давньогрецькій мові слово блаженний звучить як  – μακάριος. Від нього походить ім’я Макарій. μακάριος означає  – «щасливий, гідний хвали». Поговоримо нині про це слово в його біблійному і світському розумінні. Для одних блаженство – це задоволення від праці, від зробленого для ближнього добра, а для інших – це задоволення від лінощів, розваг, в тому числі гріховних, байдикування. Давні греки розуміли блаженство, як щасливий стан їхніх поганських богів, які не знають земних страждань і турбот; або ж – як приємне відчуття людини, якій щастить в житті чи яка живе лише для отримання тілесного задоволення. З погляду Божого Слова блаженство – це щастя і благословення людини, котра цілком довірилася Богові і в усьому покладається на Нього.
У нинішньому тексті Ісус, звіщаючи про блаженства та блаженних, не говорить про те, що слід робити для того, аби бути блаженним, а радше про те, як ми, як віруючі, повинні жити, дякуючи Богові за Його ласку до нас. Всі земні блага – вторинні і походять від того, Хто їх дає, дарує. Бог є єдиним правдивим джерелом добра і любові. Людські мірки не годяться для оцінки блаженства, про котре говорить Спаситель. Спаситель називає блаженними «убогих», «голодних», «засмучених» і «зненавиджених». Кого Він має на увазі?
“Блаженні убогі...”. ЦЕ ТІ, котрі готові пожертвувати усім заради Христа; Ними також є ті, хто визнає, що не мають нічого, що вони могли б принести до Бога і похвалитись цим перед Ним. Вони добре розуміють, що стоять перед Богом з порожніми руками і разом із митником промовляють: “Господи, помилуй мене, грішного”... Вони визнають, що їхні діла не важать нічого, щоб заслужити Божу ласку і прихильність Господа. Радше ніж надіятися на власні діла та скарби, вони благають Бога про Його ласку і милосердя, радо приймають від Нього з подякою всі дарунки, які Він милостиво дає їм. У вірі в Спасителя вони мають прощення гріхів, вічне життя і спасіння. Царство Боже належить їм!
“Блаженні голодні”. Голодними Ісус називає тих, котрі ніколи не задовольняються тим, що знають про Бога. Вони хочуть знати про свого Спасителя якомога більше. Вони жадібно “споживають” Боже Слово, люблять і шанують його, бажають прилучатись до нього щодня, пити живу воду з цілющого джерела Євангелія, бути якомога ближче до Христа. І Бог благословляє їх, посилаючи їм Свого Святого Духа, щоб їхні очі відкрилися для розуміння Писання.   
«Блаженні засмучені». Засмучені – це віруючі, які щиро засмучуються, коли бачать довкола себе жахливі наслідки гріха – не лише у світі, але й у своєму власному житті. Вони усвідомлюють, що багато разів мали нагоду чинити Божу волю, але не зробили цього, часто думали, говорили або робили те, що не було добрим в Божих очах, і цим засмучували небесного Отця.  Отож їхнє серце наповнюється смутком і жалем. Втіхою для засмучених, зболених є Слова Писання про те, що в Царстві небесному “Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!” (Об.21:4).
“Блаженні зненавиджені». Зненавиджені – це ті, що страждають за віру в Христа, терплять ненависть невіруючих, богозневагу, утиски, переслідування. Господь попереджає, що подібні речі будуть траплятися у житті віруючих і слід бути готовими до цього: 22 за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасенний (Матвiя 10:22). Апостол Павло говорить: «12 Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.  13 А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши (2-е Тимофiю 3:12-13).
Протилежними до блаженств у проповіді Ісуса є попередження, які стосуються нерозкаяних грішників і богозневажників.
“Горе багатим”... – тим, хто земне багатство зробив своїм ідолом. Спаситель каже, що багатому важко увійти в царство небесне, що служити Богові й мамоні водночас неможливо.  Немудрість багатьох скоробагатьків не перестає дивувати. Вони поводяться так, наче будуть жити на землі вічно, а по смерті зможуть свої статки забрати на той світ. Але цього не станеться. Часто їхнє багатство дістається їм злочинним шляхом і за це треба буде відповідати перед Богом.
«Горе богозневажникам», тобто тим, що збагатились на людських бідах, які твердять, що Бога немає (Пс.13), немає Божої кари, немає Божого суду, не потрібно  ні в чому каятись і можна безкарно красти, чинити злочини. Пророк Ісая каже: Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю! (Iсаї 5:88) Апостол Павло говорить: 9 Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, 10 ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони! (1-е до коринтян 6:9-10).
“Горе ситим...” – тим, які вважають, що їм вже досить Божого Слова і не турбуються про те, щоб щоденно насичувати ним себе, молитися, ходити до Церкви, підтримувати поширення Євангелія. Такі, як прийде Христос вдруге – будуть вельми здивовані, що Він не запропонує їм місце поруч Себе у Царстві небеснім.
Нарешті, наприкінці Ісус каже слова, які можуть викликати в декого подив і нерозуміння: “Горе вам, якщо всі люди говоритимуть про вас добре...”.  Відомий англійський поет Р. Кіплінг написав такі рядки: “Ти жив, не мавши ворогів? Не вірю я в подібні речі! Бо той, хто честю дорожив, не міг не знати ворожнечі!” Якщо ви будете відданими, побожними дітьми Божими – то це подобатиметься не всім, отож у вас обов'язково рано чи пізно з'являться недоброзичливці і вороги.  Бо коли ми дійсно тримаємося правди Божого Слова, то не можемо догодити всім. Намагання догоджати усім, нехтуючи вірним навчанням і проповідуванням непофальшованого Божого Слова і замовчуванням усієї його правди – це ведмежа послуга.

Дорогі брати і сестри, щиро бажаю вам бути завжди спраглими Божого Слова, сповненими бажання прислужитися Богові у повсякденному житті, бажаю міцно триматися правди Божого Слова і свого єдиного Господа і Спасителя Ісуса Христа, якому разом з Отцем і Святим Духом належить вся слава, шана і поклоніння  - нині і повіки.   Амінь.

Немає коментарів: