"О душе моя многогрішна, туди поспіши і поглянь заплаканими очима на хрест. І побачиш там Нареченого (Церкви), що висить на ньому. І тут запитай Його: "Улюблений, хто Тебе повісив на цьому ганебному дереві?" Повір мені, Він відповість тобі і скаже: "Моє милосердя і багато твоїх гріхів це зробили Мені"...Це почувши, більши не гріши, щоб горя більше не знати. І не розпинай більше Сина Божого своїми гріхами, але хутко спинися від гріха, і дякуй Спасителеві своєму належно, що тебе викупив Кров'ю своєю від мук геєнських і від полону неволі вічного рабства, але йди за заповідями Того, хто викупив тебе, бо у Ньому, як у скарбниці вічної благодаті, ти знайдеш все добре - невимовну радість, вічне життя і безсмертя. (Він) був прикрашений терпінням, і тебе, чоловіче, наставляє, щоб і ти був терпеливий у всякій скорботі чи напасті якщо доведеться від ворогів твоїх чи з допусту Божого, щоб не стогнав і не сумував над хрестом, ані не втрачав надії на своє спасіння, але більше радів: бо якщо з Христом страждаєш, то з Христом і прославишся".
Кирило Транквіліон. Учительне Євангеліє. Повчання на Страсті Ісуса Христа.
Немає коментарів:
Дописати коментар