Про шлюб, одруження священства та целібат

Святе Писання ясно говорить, що стан шлюбу було запроваджено Господом Богом для того, щобуникнути аморальності, бо Святий Павло каже: «Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою» (1Коринятам  7:2), і знову: «Нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися» (1Коринтянам 7:9). Навіть більше, коли Христос сказав у Євангелії від святого Матвія 19:11: «Це слово вміщають не всі», то Він зазначив, що лише окремі люди мають дар перебування в целібаті, а Він, поза сумнівом, добре знав людську природу. Відповідно до зазначеного в книзі Буття 1:27, Бог створив людину чоловіком і жінкою. Досвід ясно засвідчив, чи це в людській силі та здатності без особливого дару чи ласки Божої, засобами людських намірів та обітниць, вдосконалити чи змінити творіння Боже, творіння Верховного Владики. 

Що доброго з того вийшло? Який чесний і цнотливий спосіб життя, яка християнська, чесна і шаноблива поведінка з’явилися в багатьох випадках? Добре відомо, яких жахливих мук і страшного неспокою сумління багато людей пережили через це на своїх смертних ложах, і багато самі це визнали. Оскільки Боже Слово і заповідь не можуть бути змінені ніякими людськими обітницями чи законами, то через ці причини наші священики та інший духовні особи одружилися. 3 історії Церкви та з писань святих отців можна довести, що в Християнській Церкві віддавна існував звичай, що священики та диякони одружувалися. Так Павло в Першому посланні до Тимофія 3:2 говорив: «А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини». 

У Німеччині лише 400 років тому священиків (себто в 11 столітті) стали силою змушувати давати обітницю целібату. На той час цьому був такий серйозний і суворий опір, що архієпископ Майнцький, котрий оприлюднив новий папський декрет (папи Григорія VII), був мало що не вбитий під час повстання всього духівництва. Декрет щодо целібату втілювався у життя так жорстоко і немилосердно, що папа в той час не лише заборонив майбутні одруження священиків, але й також розірвав шлюби, що вже тривали впродовж тривалого часу. Звичайно, що це було не лише проти всіх Божественних природних і громадянських законів...

В ці останні часи, про які пророкує Святе Писання, світ стає дедалі гіршим, а люди слабшими і немічнішими. У Першому посланні до Тимофія 4:1, 3 Павло називає вчення, що забороняє шлюб, наукою диявольською. Сам Ісус Христос стверджує, що диявол був душогубом споконвіку (Iвана 8:44). Ці два твердження добре підходять одно до одного, бо це дійсно має бути наука диявольська, що забороняє шлюб...Однак, так само, як жоден людський закон не може змінити чи відмінити заповідь Божу, так і жодна обітниця не може змінити заповіді Божої.

Авгсбурське сповідання віри 1530 року.