У нашій родині збергіся отакий віршик від дідуся Андрія. Якщо комусь відомі ці рядки, прошу обізватися, бо точно не знаємо, чи дідусь написав їх сам, чи десь прочитав, адже колись в читальнях Просвіти та старих часописах подібне зустрічалося.
БЕЗ ЧОБІТ
Понеділок на вівторок
Поспихав робіт із сорок,
А вівторок, Боже-Боже,
Сам зробити все не може.
Став на середу гукати:
Напряди мені хоч дратви!
А середа не спішилась,
Бо на п’ятницю кривилась.
А четвер не мав часу,
Бо їв сало й ковбасу.
А п’ятниця вже не годна,
Бо не їла і голодна.
А субота ані гадки,
Вона робить скрізь порядки.
З того всього ся дивіт -
Йде неділя без чобіт.
Поспихав робіт із сорок,
А вівторок, Боже-Боже,
Сам зробити все не може.
Став на середу гукати:
Напряди мені хоч дратви!
А середа не спішилась,
Бо на п’ятницю кривилась.
А четвер не мав часу,
Бо їв сало й ковбасу.
А п’ятниця вже не годна,
Бо не їла і голодна.
А субота ані гадки,
Вона робить скрізь порядки.
З того всього ся дивіт -
Йде неділя без чобіт.
Немає коментарів:
Дописати коментар