Шановні панове, чому щороку стільки грошей витрачається на зброю, дороги, греблі, вулиці та інші нескінченні речі, аби місто могло насолоджуватися вигодами і тимчасовим спокоєм? Чому б трохи грошей не витратити для потреб бідної молоді та винаймання вчителів? Коли один гульден витрачається на війну з турками, чи не краще було б витратити сто гульденів на те, щоб виховати з хлопця доброго християнина? Пригадаймо, як ми бідували. Я гадаю, що ніколи Слово Боже не лунало в Німеччині так голосно, як нині. Якщо ми не будемо вдячні, сповнені пошани до Творця, то ризикуємо зануритись в ще гіршу темряву і нещастя. Улюблені німці, купуйте, поки продається, збирайте, поки світить сонце і за вікном добра погода, користуйтесь Божою ласкою і Словом Божим допоки ви його маєте. Знайте, що Слово Боже і благодать – це наче злива. Вилившись на землю один раз, вона назад не вертається без плоду. Хіба завдання старшого покоління не полягає в тім, щоб піклуватися про молодь, виховувати і навчати її? Розвій міста полягає не в накопиченні багатства, зведенні стін, домів та озброєнні. Натомість його найцінніше багатство – це чисельні розсудливі, освічені, доброчесні мешканці-християни».
М.Лютер, Трактат «Звернення до міських рад німецьких земель у зв’язку з організацією та змістом християнських шкіл». 1524р.
Немає коментарів:
Дописати коментар