сьогодні ще людей, а завтра тільки тлінно-гнилого м'яса.
Я певний одного: не даватися росіянам, поки можна, тікати, коли стане неможливо, затріснути за собою двері до цього світу.
Таке ніщо, що просто хоч поли вріж і тікай.
Безнадійна - боротьба з нездарами.
Графомани, розжившися правдами й неправдами, не раз спекуляцією на чорному ринку, грошенят, вкладали прибутки в публікацію власних творів.
Кожна елітарна організація, що не спирається на силу, зазнає штурму заздрості з боку ницих і буває розчавлена ними.
Високий щабель культурности і філігранности не може бути компенсацією за малість власного.
Показав себе майстром здобувати кошти на видання своїх книжок.
Вчені говорять пітійською мовою, щоб прості смертні брехні не помітили. Для цього, може, існують ритуали університетів, академій, наукових товариств, де вчені, як Мольєрові лікарі, говорять фаховим воляпюком.
Навіть дитина знає сьогодні, що історичні процеси в їхній справжній суті і ті гасла, під якими діють сучасники, що рухають ці процеси - речі дуже і дуже відмінні.
Нема потреба доводити графоманам, що вони графомани, і нема чого з ними воювати. Справжня література так чи інак вирине з забуття чи невідомости, а баляст потоне.
Муза історії має свою пам'ять.
Вона належить до тих, хто слухає сам себе, а не розмовника.
Є люди, що не можуть не робити нещасливими себе і довкілля.
ЮРІЙ ШЕВЕЛЬОВ. Я, МЕНЕ, МЕНІ, Спогади, т.2.
Немає коментарів:
Дописати коментар