Роздуми про Стрітення Господнє

Коли Господь наслав на фараона й увесь єгипетський край десяту велику пошесть, Він послав уночі Ангела смерті, щоб вигубити всіх первістків людських і тваринних. Ця пошесть торкнулася всіх - від первістка могутнього фараона, що сидів на троні, до найнижчого з рабів, за винятком, обраних. Кожен первісток Ізраїлю був врятований від смерті, будучи захищеним кров'ю Пасхального Агнця. Там, де Господній Ангел-месник побачив кров ягняти, він пройшов повз той дім і пощадив сина первістка. 

За велінням і обітницею Господа кожен первісток Ізраїлю (людина і тварина) належали Йому. Вони належать Йому тому, що Господь врятував їх від смерті і освятив для Себе під час виходу з Єгипту. Звідси випливала вимога, щоб первістків тварин люди приносили в жертву Господеві,  а всіх первістків синів народу віддавали Господеві на служіння Йому. 

І ось настала черга Ісуса - Божого Сина, - на те, щоб бути представленим для виконання Закону (Заповідей). В День Господнього Стрітення ми на певний час повертаємося назад до Різдва, перш ніж вирушити далі на гору Переображення і зійти вниз, щоб пройти шлях долиною сліз до хреста Спасителя. Це не просто якісь подробиці, але Бог у Його діяннях, який втілює Свій задум щодо Його обітниць і нашого спасіння. Отож, не дивно, що ми можемо відійти з цього світу з миром. Адже Бог все зробив добре.

о.Л.Пітерс