Душпастирські нотатки

Людей, далеких від релігії, неохочих до відвідин Церкви і читання Божого Слова, нерідко ображає погляд Святого Писання на невіруючих, їхнє життя поза Богом, зокрема на "кінцевий пункт прибуття" їхньої душі по смерті, що аж ніяк не схожий на комфортне та зручне пристановище з вигодами. Йдеться про пекло. Біблія говорить про нього, але також каже й про небеса - цілковиту протилежність пекла. Перше - кепське, друге благословенне, блаженне. Християнська релігія містить вчення про обидва і на підставі Божого Слова навчає, як уникнути пекла і успадкувати небеса. 

Що порадити незгідним з цим вченням і ображеним на нього, а відтак на Бога Святого Писання? Існує два шляхи: або погодитись з Богом і скористатись Його порадою щодо уникнення пекла, або обрати собі "зручну для сумління" релігію, котра не навчає таких "жорстких речей", як пекло, а натомість пропонує щось "приємніше", як от "реінкарнація, просвітлення, самовдосконалення, духовні практики" тощо...Звісно ж, я жартую...

Насправді Бог Святого Писання, а відтак християнство, не має на меті залякувати людину, позбавляти її радості, щастя, добра, а натомість хоче наповнити її життя благословеннями, які перевершують людське розуміння, зробити її радість повною, дати їй певність і надію. Той, хто пізнав Божу любов, вже не мислить для себе іншого життя. Він не боїться смерті і невідомості. Він знає Божі обітниці і уповає на Боже милосердя у Христі, в котрого вірує.