Часом людина на схилі літ, подумки переглядаючи своє життя, гадає собі, як би склалося її життя-буття, "якби вчинив чи не вчинив те і се", "обрав інше", а потім, прискіпливо поглянувши на життєвий шлях, спохватиться і побачить, як Господь її провадив, благословляв - навіть там, де вона й не очікувала, як посилав їй помічних людей, створював нагоди і обставини, щоб вийшло на добре, навіть коли йшлося про біль та смуток. І тоді, поклавши руку на серце, промовить: Дякую Тобі, Господи, за все"...
Немає коментарів:
Дописати коментар