Ми опинилися в досить скрутному становищі. Виявляється, що, незважаючи на весь ажіотаж, штучний інтелект, який ми так високо оцінювали, краще пише код і видобуває дані, ніж будь-який реальний творчий інтелект. Може виявитися, що штучний інтелект не зробив нам ніякої послуги, викравши працю з нашого життя і залишивши нам трохи більше, ніж комфортне життя. Ви добре знаєте, що таке бездіяльні руки. А як що щодо бездіяльних умів і сердець? Першим етапом розвитку штучного інтелекту була наша залежність від екранів з метою отримання знань і розуміння. Залежність від екрану — це лише ще один маленький крок до того, що не штучний інтелект, а ті, хто ним керує, контролюватимуть нас — те, що ми думаємо, що робимо і хто ми є. У цьому й полягає справжня небезпека. Штучний інтелект — це інструмент, технологія, і він не завжди є доброзичливим або корисним. Іноді він влучає в палець, а не в цвях. Настав час, щоб дехто з нас почали висловлювати застереження в світі, де технологія рухається туди, куди навіть сміливці не наважуються йти. Наша вразливість міститься у нашій ліні — подібно до того, як дехто хотів зробити з Ісуса царя хліба замість Спасителя.
о.Пітерс
Немає коментарів:
Дописати коментар