Про Таїнства

Таїнства є не тільки ознаками віросповідання посеред людей, як дехто собі це уявляє, але натомість вони є радше ознаками та свідченнями Божої волі стосовно нас, через які Бог спонукає серця вірити (тобто, вони є не просто ознаками, якими люди можуть визнавати одне одного, на кшталт гасла під час війни, однострою тощо, але вони є дієвими і певними свідченнями тощо)...

Якщо ми називаємо Таїнства обрядами, які містять Божу заповідь, і до яких додано (Божу) обітницю благодаті, тоді легко вирішити, що саме є Таїнством. Бо обряди, запроваджені людьми, не будуть, відтак, Таїнствами, будучи названими так. Бо не людській владі належить обіцяти благодать. Тому ознаки, які запроваджені без Божої заповіді,не є безсумнівними ознаками благодаті, хоча й вони, можливо, навчають ненавчених або нагадують про щось (як от зображення хреста). 

Відтак, Хрищення, Господня вечеря і Відпущення (гріхів), яке є Таїнством покаяння, є правдивими Таїнствами. Бо ці обряди мають Божу заповідь і обітницю благодаті, яка притаманна Новому Заповіту. Бо коли ми охрищені, коли споживаємо Господнє Тіло, коли нам відпускаються гріхи, то вони, звісно ж, повинні запевняти нас у тім, що Бог правдиво прощає нас заради Христа.  

КНИГА ЗЛАГОДИ 1580 року