Саме нині, 15 квітня, до батькового 90-річчя, ми домовились з п.Ярославом Чорногузом оприлюднити відеокліп з піснею, яку я написав колись на слова його батька, знаного українського письменника Олега Чорногуза (1936-2022). Листувались з Ярославом, обговорювали проект, ділилися думками. Його приятель Віктор Охріменко підготував відеоряд до пісні. Все, наче складалося добре, як раптом надійшла сумна новина про кончину Ярослава (1963-2026), до того ж це сталося того дня, коли помер ще один мій приятель. Нині, виконуючи наш з Ярославом задум, оприлюднюю пісню. При кінці відео додав кілька слів присвяти Олегу та Ярославу Чорногузам, батькові та синові. Світла їм обом пам'ять.
===========================
ВІДЛІТАЮТЬ ХМАРИ В СИВУ ОСІНЬ
Текст: Олега Чорногуза (1936-2022)
Музика, виконання, аранжування: Т.Коковського
Відео: Віктора Охріменка за участі
Ярослава Чорногуза (1963-2026)
Відлітають хмари в сиву осінь,
Як і наші золоті літа…
Я ж тебе кохаю, мила, досі -
Ти для мене й досі молода.
Я ж тебе сьогодні, в день святковий,
Коли ти забула... скільки літ …
Відведу у дивний світ казковий -
У бентежний.., неповторний світ…
А літа летять у сині далі…
Облітає листя у саду,
Я тебе у радості й печалі
Ще ніжніше люблю, молоду.
І як в день весняний, світанковий,
В своїм серці пролісків нарву…
Ти повір, кохана, це не спомин -
Я тебе кохаю наяву.
То було…немовби тільки вчора
Перед нами в мріях цілий світ,
Хто кохає – той живе без горя
В шістдесят і в дев’яносто літ…
За вікном бентежить сива осінь,
І ясна всміхається печаль.
Я ж тебе люблю так щиро й досі,
Що мені і юності не жаль…
Немає коментарів:
Дописати коментар