Від весни до осені життя

 

Божі незаперечні речі

 

Waltz Of Tender Memories

 

Through the storm to calm

 

Переображення Господа

Щиро вітаю усіх тутешніх приятелів з Днем Господнього Переображення. Зростаймо і вкорінюймося у спасенній вірі в Христа Спасителя і Викупителя, плекаймо правдиві чесноти, переображуймося за взірцем апостолів та пророків у ревному служінні Україні та Господу, котрий виявив на горі Свою славу і без страху став на хресну дорогу, щоб визволити нас  з рабства гріха, диявола і смерті. Він їх переміг! З непохитною вірою у Нього ми переможці також. Зі Спасителем - до нашої перемоги, панове!

ДЯКУЮ!

Сердечно дякую всім за перегляд моїх дописів у блозі. Цими днями перейдено відмітку 500 тисяч відвідувань! Їх насправді ще більше, бо колись зіпсувся лічильник статистики і довелося використати інший. ДЯКУЮ! 

Whispers Of Sunset

 

Скорбота і молитва та Боже Слово

На мій погляд, як душпастиря, варто було б щоденну ранкову хвилину скорботи і пошанування полеглих чергувати з хвилиною короткої молитви і Божого Слова. Бог чує молитви Своїх дітей і відповідає на них. Слово Боже має чимало взірців звертання до Господа під час випробувань, лиха, негараздів, смутку і страждань, а також втішних Божих обітниць. Написано: до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую... (Псалом 50:15). 

Добрі діла милосердя

 #Україна #війна #люди #допомога #подяка #вдячність #чесноти

Хрест, який нині несе Україна, напевно, найважчий у нинішньому столітті, бо йдеться про існування, життя або смерть усього народу, держави, яку намагається поглинути вселенське зло під назвою московія. Україна вдячна всім, хто став поруч із нею у цьому кривавому герці з загарбниками. Ми будемо пам'ятати це завжди. Це те, про що ніколи не годиться забувати. Вдячність за допомогу і підтримку - це одна із правдивих чеснот. Однак, коли Україні, яка понад 10 років поспіль воює, зазнає величезних людських і матеріальних втрат, дехто безперестанку, денно і нощно нагадує, що треба бути вдячним, то це схоже на ситуацію, коли важко поранений лежить у шпиталі, а над ним стовбичить благодійник і безупинно повторює,  які ліки він надав для лікування нещасного, а щойно бідолашний відкриє очі, йому кажуть, що треба бути безмежно вдячним до скону.  

У притчі Ісуса Христа про доброго самарянина (Луки 10:30-37) ми бачимо взірець милосердного ставлення до ближніх у потребі без огляду на подяку чи її відсутність з боку того, кому допомогли. Там Господь каже: "Іди і роби так само!" В іншому місці, кажучи про зроблене побожно, Спаситель говорить, що так належить чинити і казати: "Ми нікчемні раби, бо зробили лише те, що повинні були зробити!" (Луки 17:10).  У тому ж розділі (Луки 17) йдеться про десятьох, зцілених Ісусом від прокази. Лише один із них віддав Богові хвалу. Іншими словами, отримавши поміч, ми дякуємо Богові за доброчинців, молимось за них, дякуємо їм. Але доброчинцю не слід нагадувати нам щоденно про його "благий учинок".  Принагідно пригадаймо Святого Миколу - цього великого і милосердного доброчинця, пошанованого Церквою. Він намагався бути помічним непомітно, щоб потребуючий допомоги поцінував дарунок, як Божу ласку насамперед. 

Господь каже: якщо ви допомогли нужденному, нагодували голодного, зодягнули убогого, відвідали хворого, то це ви зробили також і Йому, для Нього: "що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили." (Матвія 25:35-45). Гуманність, доброчинність, милосердя - це правдиві чесноти, плекаючи які, ми підносимо хвалу Богові, дякуємо, що мали нагоду бути помічними. Такі чесноти є плодами і ознаками нашої живої віри. Єдиному Богові за все слава!

Поучення Володимира Мономаха

Вибрані місця з Поучення Володимира Мономаха (11 ст. по Різдві Христа)

Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм…

[треба мати] душі чисті, непорочні, тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово господнє; при їді і питті без галасу великого бути, при старих — мовчати, премудрих — слухати, старшим — покорятися, з рівними і меншими — приязнь мати; без лукавства розмовляти, багато розуміти; не лютувати словом, не хулити розмовою, не надміру сміятися,соромитися старших; до жінок недостойних не говорити; долу очі мати, а душу — вгору; уникати, не старатися повчати легковажних;...Якщо ж хто [з] вас може іншим помогти — од Бога нагороди нехай той сподівається,і вічними благами він пораює...

У нікчемному сьому житті научися, віруючий чоловіче, діяти благочестиво, научися, за євангельським словом, «очима управляти», язик здержувати, ум смиряти, тіло упокорювати, гнів подавляти, помисел чистий мати, спонукаючи себе на добрі діла Господа ради; 

Воістину, діти мої, розумійте, як ото єсть чоловіколюбець-Бог милостив і премилостив. Ми, люди, грішні є і смертні, а коли нам хто зло вчинить, то ми хочем його пожерти і кров його пролити найскоріш. А Господь наш, володіючи і животтям і смертю, согрішення наші, вищі од голови нашої, терпить [раз], і знову, і до [скону] живоття нашого. 

Як небо створено, або сонце як, або місяць як, або зорі як, і тьма, і світ? І земля на водах покладена, господи, твоїм промислом! Звірі різноманітнії, і птиці, і риби прикрашено твоїм промислом, Господи! І сьому чуду ми дивуємся: як із землі сотворив ти людину, які різноманітні образи людських лиць! Якщо б і весь мир зібрати докупи,— не всі на одну подобу, а кожен із своїм образом лиця, за Божою мудрістю. І сьому подивуємось: як птиці небеснії з ірію йдуть, і спершу [в] наші руки, та не зостаються на одній землі, але й сильні і слабі ідуть по всіх землях, за Божим повелінням, щоб наповнилися ліси і поля. А все те дав Бог на благо людям, на їжу, на радість. Велика, Господи, милість твоя до нас, коли блага ті сотворив ти єси задля грішної людини. І ті ж птиці небеснії умудрені тобою, Господи: коли повелиш — то заспівають і людей веселять тобі, а коли ж ти не повелиш їм, І то, язика маючи, оніміють.

Якщо вам Бог зм’якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої, кажучи: «Як ото блудницю, і розбійника, і митника ти помилував єси, [Господи], так і нас, грішних, помилуй». І в церкві се дійте, і [спати] лягаючи...Навіть і на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] ні з ким діла [і] якщо інших молитов не умієте ви мовити, то «Господи, помилуй», благайте безперестану потай,— бо ся молитва єсть ліпша од усіх. [Молітеся краще] , ніж думати нісенітницю, їздячи. Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не  давайте сильним погубити людину. 

Єпископів, і попів, і ігуменів [поважайте], з любов’ю приймайте од них благословення і не одсторонюйтеся од них, а по силі любіте і подбайте [про них], щоб дістати через їх молитву [милість] од Бога. Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. А | скажімо: «Смертні ми єсмо, нині — живі, а завтра — у гробі. Се все, що ти нам, [Боже], дав єси,— не наше, а твоє, [його] нам поручив ти єси на небагато днів». І в землі не ховайте [нічого],— се нам великий єсть гріх.

Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтесь на тивуна, ні на отрока, щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. І сторожів самі наряджайте, і [на] ніч лише з усіх сторін розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знімайте із себе вборзі, не розглядівши [все] через лінощі, бо знагла людина погибає.

Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях,— не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах,  ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть. 

Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте. Жону свою любіте, але не дайте їм, [жінкам], над собою власті.

А се вам основа всього: страх Божий майте вище над усе. Якщо забуваєте [се] все, то часто перечитуйте: і мені буде без сорома, і вам буде добре. А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов,— а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться. А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви І [ходити]. Хай не застане вас сонце на постелі,— так бо отець мій діяв блаженний і всі добрії люди достойні. Вранішню воздавши Богові хвалу, і потім, коли сходить сонце, і побачивши сонце, [слід] прославити Бога з радістю. 

Богдан Лепкий - поезія

Не кидай плуга серед ниви, 
Не жалуй зерна на засів, 
І йди спокійно, терпеливо 
На шелест кіс і бреньк серпів.
Коли ж тобі не дасть зла доля 
Збирати жито восени, 
Ти працював для свого поля, 
А збіжжя хай пожнуть сини.
З нас кожний місце власне має, 
І на роботу єсть свій час, 
Нехай же рук не опускає 
Ніколи і ніхто із нас.
Не трать надії! Ще твій край
Буде, неначе в Бога рай,
Неначе свято, мов неділя,
Колосся повний, повний зілля...

БОГДАН ЛЕПКИЙ 

Мудрі поради старших

 

Все, наче сон

 

Gentle Breeze

 

Golden Echoes

 

Stronger than the night (on Spotify)

 

Stronger than the night

 

1

Upon the steep bank of a wide-flowing river,

I watch how the time flows away to the deep,

This world is a mad, cruel and pitiless giver,

That leaves us with storms and a sorrow to keep.

Chorus

The tempest is gone, and the rain washes sorrow and weeping away,

I know that the light is much stronger than shadows and night,

So never step off from the straight and the true-hearted way,

Keep faith and a dream in your soul as your guiding light!

Chorus

2

The sky is in gloom as the tempest grows higher,

It seems that the sun will break through the clouds nevermore,

Then storms fade away in the rain and the mire,

And bright golden beams touch the darkening shore.

Chorus

3

The darkness is rent by the sun in its splendor,

The shadows depart and anxieties flee,

The night is not endless, the morning is tender,

And hope wakes anew for the world and for me.

Chorus

4

Our trials and pain are the guides to our reason,

Let’s conquer our doubts and demolish despair,

Let’s cherish the truth through the change of each season,

Be grateful for every new day that we share

Chorus

Sunny Morning

 

Відлуння теплих днів

 

Доки був потрібен педагог?