Що кидається в очі, коли їдеш українськими дорогами? Чим вони відрізняться від доріг у Європі чи інших частинах світу? В яке майбутнє вони ведуть? Чому дарують і смуток, і надію водночас? Сьогодні мережа українських доріг застаріла. 75% усіх шляхів та магістралей потребують капітального ремонту. Дороги загального користування прокладені здебільшого в середині минулого століття. Швидкісні характеристики відтоді змінилися щойно цього року. На окремих відрізках доріг з’явилися знаки дозволеної швидкості 90 або й 110 кілометрів за годину. В населених пунктах лишилася розрахункова швидкість 60 км за годину, біля шкіл та в особливих випадках (ремонт дороги) – 40 кілометрів. Фахівці Міністерства внутрішніх справ не перестають стверджувати, що ці переміни – передчасні. Адже якість дорожнього полотна залишається низькою, а самі дороги – мало освітленими.На понад 2200 кілометрів доріг зовнішнє освітлення взагалі відсутнє, на 1060 км його слід відновити; на 1200 кілометрах у населених пунктах освітлення немає, а на майже 3000 кілометрів у тих же селах і містечках – потребує відновлення. Справді, після заходу сонця на шляхах в Україні стає темно й моторошно. Але і в нічний час на дорогах не маліє потік транспорту – комусь вкрай треба їхати, хтось не встиг, а ще не припиняється рух «манів» «тірів» та інших фур. Усі присвічують собі фарами. При цьому небезпека аварійності залишається високою. Навіть після введення жорстких і безпрецедентних вимог дотримання правил руху в Україні щоденно трапляється в середньому від 500 до 1000 автопригод.
ДЖЕРЕЛО: РАДІО СВОБОДА
Повністю статтю Н.Степули читайте ТУТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар