Готуючись до Різдва, дещо відредагував відому нашу колядку "Не плач, Рахиле" і спіймав себе на думці, що вона неймовірно сильно передає відчуття, спричинені трагедією Голодомору, тому вирішив розмістити її саме зараз, а не перед Різдвом.
НЕ ПЛАЧ, РАХИЛЕ
Редагування о.Т.Коковського, 2017
Не плач, Рахиле! Глянь, діти цілі.
Не умирають, а оживають,
а оживають.
Ті діти нині в новій святині!
За Бога Сина їхня провина,
їхня провина.
За Ірода злобу лили кров, мов воду,
Дітей убивали, за Христом шукали.
Діти хоч пропали, душі їх зостались,
За життя утрату прийняли заплату.
Прийняли заплату.
Не плач, єдина! Убив Ірод сина!
Люті прокляті вдерлись до хати,
вдерлись до хати.
За Бога Сина із Вифлеєма
Мусіли діти смерть претерпіти,
смерть претерпіти.
Хоч кров червоніла, та є Божа сила –
Діточки ожили, ласки доступили,
Усі вони нині, у новій святині
Прийняли багату небесну заплату.
Небесну заплату.
Облиш ридати, нещасна мати!
Ірод убивця – злий кровопивця…
«Як не ридати, жалю не знати?»
Сина накрила свіжа могила.
Утри сльози, мати – син в небі багатий.
Хто умер за Бога – того перемога!
Господь вчинив диво, глянь – діти щасливі!
В раю походжають, Бога прославляють!
Немає коментарів:
Дописати коментар