Читаю вранці книгу пророка Неемії... Він з народом відбудовує зруйнований храм... Вороги чують недобре, розуміють, що ця розбудова їм не на користь, що розтерзана держава відновлюється, може настановити нового царя, вони скрегочуть зубами і замишляють зло, обмовляють... Спіймав себе на думці - це ж про нас також, про Україну, Росію, Угорщину, Польщу...
"2 послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і домовимося разом... А вони замишляли зробити мені зло... 3 І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас? 4 І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само. 5 І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист. 6 А в ньому написане: Чується серед народів... замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура...7 Отож, приходь, і порадьмося разом!...8 І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей (брехливих) про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!... 9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!"
А далі йдеться про "любих друзів", зрадників високого чину всередині держави пов'язаних з ворогом, зокрема і родинними стосунками, які шлють йому листи, "зливають" інформацію...
"17... Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них. 18 Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина. 19 І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене..."
Немає коментарів:
Дописати коментар