Текст проповіді: Матвія 9:9-139 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвій, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. 10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями. 11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками? 12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі! 13 Ідіть же, і навчіться, що це є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі брати і сестри,
Коли незнайомі люди кажуть нам: «Йди за мною, ходи зі мною» – ми сприймаємо їхні слова з осторогою, чи не так? Ми суворо наказуємо дітям не контактувати з незнайомими. І це зрозуміло, адже нам не відомо, яку мету переслідує незнайома людина. Звернення йти за кимось може виходити як від того, хто бажає нам добра, так і від того, для кого люди є лише пішаками у певній грі і він хоче просто використати їх. Ми не завжди можемо знати правдивих намірів тих, хто закликає нас йти за ними і виконувати їхні накази. Однак ми повинні знати самі і навчати цього наших дітей, що на світі є Той, чиї наміри щодо нас ЗАВЖДИ сповнені добра, чиї слова не містять підступу і лукавства, чий голос може бути грізний і лагідний, але все, що виходить від Нього – нам на добро і життя. Це наш Спаситель і Господь Ісус Христос. Це той, хто сказав до Матвія, а також промовляє до кожного з нас, усіх людей: ««Іди за Мною!».
Впродовж земного життя Ісуса Христа фарисеї та книжники постійно критикували Його за те, що Він спілкувався з такими грішниками, як митник Матвій. Але саме в цьому і полягає сутність Ісусового служіння – закликати загублених і втрачених до каяття, бути Другом і Приятелем грішників, яких остерігались і цурались самоправедні та лицемірні релігійні лідери.
Матвій добре знав, що він є грішником. У ті часи митники та збирачі податків не мали поваги в очах більшості людей, їх відкрито зневажали і ненавиділи за співпрацю з римським урядом. На них дивилися як на зрадників і вважали невиправними та пропащими грішниками. І не дивно, адже митники наживалися на махінаціях з грошима та податках. Спокуса легкої наживи від «живих» грошей була дуже велика. Зрештою ця проблема існує і нині.
Матвій розумів, що за те, що він робить його засуджують не лише люди, але також і Бог. Він був впевнений, що його становище, як грішника, є цілковито безнадійним. Саме в такий момент з’являється диявол. Будьте певні, – він вміло використовує кожну нагоду, щоб сказати грішникові, що той настільки пропащий, що Богові немає до нього ніякого діла і йому дорога лише до пекла. Не вірте цьому! Це велика брехня! Богові є діло до кожного грішника. Він хоче, щоб кожен грішник покаявся і спасся. Заклик Христа до грішників завжди той самий: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матвія 3:2). Бог хоче, щоб всі люди спаслись і прийшли до пізнання правди (1Тим.2:4).
Фарисеїв та книжників переповнював гнів і зневага до Ісуса, якого вони часто бачили у товаристві митників та грішників. Ці лицеміри були переконані, що саме вони виглядають добрими в Божих очах і є тими «Божими праведниками», які своїми ділами заслужили на Царство Боже. Хто ж, як не вони цураються грішників, «поганого товариства» і ретельно дотримуються приписів праведного життя!
Викриваючи лицемірство та самоправедність фарисеїв, Ісус якось розповів учням притчу про фарисея і митника (Луки 18:10-14). Ви добре знаєте її. До храму прийшли фарисей і митник. Фарисей молився: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. 12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! 13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...» Підсумок цієї притчі такий. Господь каже: «Говорю вам, що цей (митник) повернувся до дому свого виправданий, на відміну від першого (фарисея). Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. (Луки 18:11-14)
Фарисей з притчі Ісуса був впевнений, що він духовно здоровий і з усіма своїми добрими ділами та заслугами чудово виглядає перед Богом. Натомість митник був переконаний, що він є грішником, «слабим», котрий потребує лікаря. Відомо, що саме слабі потребують лікаря, чи не так? Так само всі без винятку грішники потребують Христа – Лікаря і Спасителя. Фізичний біль всередині нас каже нам, що нам потрібен лікар, натомість наше сумління, яке звинувачує нас у гріхах, говорить нам, що ми потребуємо Спасителя. Він «не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння». Так само як хворий йде до лікаря, щоб уздоровитись і отримати полегшення, ми линемо до Христа і його Євангелія у Слові і Таїнстві, щоб там отримати дорогоцінні ліки - прощення наших гріхів і провин. Написано: «1 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже! (Осiї 6:1).
Матвій знав, що він був грішником, який заслуговує покарання. Його сумління було стурбованим. Він не сподівався, що знайдеться ще хтось, окрім його приятелів, хто скаже – я хочу завітати до твого дому. Але такий знайшовся! Ним був Син Божий! Лише уявіть собі як повинен був зрадіти Матвій! Він не міг повірити, що Ісус не цуратиметься його, і не приховував своїх сліз. Він був настільки вражений і схвильований, що запросив своїх друзів, щоб ті також подивилися на його виняткового гостя. Прихід Ісуса до дому Матвія був для нього найкращим доказом того, що тепер він має надію, що його гріхи прощено і Бог приймає його таким, як він є. Написано: «на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують праведників, що не потребують покаяння!...» (Лук.15:7)
Дорогі брати і сестри, Святе Писання чітко і ясно навчає, що Бог засуджує будь-який гріх і закликає грішників до каяття. Водночас, воно також запевняє нас у тім, що заради Христа, який приніс Себе в жертву за наші гріхи і гріхи цілого світу, Бог милостиво дарує нам прощення гріхів. Найкращими ліками для грішника, що кається є Євангеліє. Ми не повинні боятися приходити до небесного Отця зі своїми гріхами і провинами, бо Він Сам каже: «18 Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!» (Ісаї 1:18).
І ще кілька важливих речей! Для того, щоб бути християнами не на словах, а на ділі, ми конче потребуємо каяття і сповіді. Без каяття і сповіді правдивого християнського життя нема. Пам’ятайте про благословення приватної сповіді і вдавайтесь до неї як до чудової нагоди покаятися саме в тих гріхах, які особливо турбують ваше сумління, щоб ви могли почути Божі слова про прощення. В силу різних обставин в Лютеранській церкві значення приватної сповіді впродовж століть, на жаль, применшилось, люди послуговуються нею доволі рідко. Мартін Лютер дуже переймався цим і постійно закликав людей без примусу але добровільно вдаватися до приватної сповіді, щоб грішник міг чути втішне запевнення Господа у прощенні гріхів. Той, хто мав сміливість згрішити, повинен мати сміливість і покаятись.
Дорогі брати і сестри, коли Господь сказав до Матвія: «Йди за Мною» - той встав і пішов за Ісусом. Через проголошене Боже Слово нас також було запрошено йти за Ісусом. І ми пішли за Ним, почувши Його Спасенну Звістку про прощення гріхів, життя і спасіння. В Ньому ми знайшли надію, радість і втіху для свого стурбованого сумління. В Ньому ми знайшли правдивий мир з Богом і з собою. Ми пішли за Ним, тому що Він перший прийшов до нас, перший полюбив нас і викупив нас Своїми тілом та кров’ю на хресті, котрі ми споживаємо і п’ємо в Господній вечері. Віруючи в Ісуса Христа як свого єдиного Господа і Спасителя, покладаючись на Нього, тримаючись благословінь свого Хрищення, приймаючи Його правдиві Тіло і Кров на відпущення гріхів, ми маємо певність у вічному житті і спасінні.
Нехай Господь поблагословить вас, і нехай Він вас береже! Нехай Господь засяє на вас лицем Своїм, і нехай буде милостивий до вас! Нехай Господь зверне на вас лице Своє, і хай дасть вам мир! Амінь!
Немає коментарів:
Дописати коментар