неділю, 24 червня 2018 р.

Робітники для Божих нив!

Текст проповіді: Матвiя 9:35-38
35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангеліє Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку. 36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха. 37 Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; 38 тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав. 1 І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів... Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне”

Мир вам у Христі, Господі нашім!
Дорогі брати і сестри,

Нині Церква Ісуса Христа святкує Різдво Івана Христителя і дякує Богові за нього – Господнього пророка, Предтечі нашого Спасителя, який звіщав про Нього, вказував на Нього, сміливо та рішуче закликав людей до каяття, говорив про наближення Божого Царства. Нині ми говоритимемо про актуальність цього послання, світ після гріхопадіння та виклики, спричинені гріхом, про Христове служіння та Його послання світові, про поширення Царства Божого через проповідування Євангелія.
Щодня ви чуєте і бачите, як люди спілкуються, про що і як говорять, які слова вживають при розмові. Ви вмикаєте телевізор і бачите, що більшість кінофільмів та програм новин містять сцени насилля, аморальність, богозневагу. Довкола вас багато речей, котрі завдають вам прикрощів і смутку. Водночас людям притаманна така хиба – в усьому, що відбуваються дехто бачить лише погане, він усім невдоволений, все критикує, над усім кепкує, будучи невдячним Богові за те, що добре.
Звісно, нинішній світ є грішним. І проблем у ньому аж ніяк не поменшало. Ми не виглядаємо краще перед Богом у порівнянні з нашими попередниками, які жили 100, 200, 1000 та більше років тому. На жаль, нинішні грішники дедалі частіше не приховують своїх порочних бажань, а відкрито виставляють їх напоказ, маскуючи гаслами про демократію та права особи.
То який він – наш нинішній світ? Чи дійсно він кардинально відрізняється від того, в котрому проповідував Іван та жив Ісус?  В Книзі Еклезiаста написано: “9 Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...  10 Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами! Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!” (Екл.1:9-10,15).
Справді, хоч ми і живемо нині в кращих помешканнях, користуємось новітніми досягненнями цивілізації,  але досі існують багаті та бідні, досі ображають слабких і немічних, обманюють, обмовляють, чинять неправдивий суд, вживають погані слова,  крадуть, вбивають, лукавлять, порушують Божий наказ про своєчасну виплату працівникові заробленої платні. Досі існують і поширюються фальшиві вчення, зводячи людей на манівці. Досі ворожать, поклоняються ідолам, покладаються на власні заслуги перед Богом, вдаються до магії, астрології, практикують язичництво. У багатьох країнах світу досі переслідується Божа правда, а людській жорстокості, черствості, байдужості, ненависті, заздрості не видно кінця і краю. Часто-густо люди, доведені до відчаю, втрачають будь яку надію.
Саме в такий світ 2000 тисячі років тому Бог послав Івана Христителя. Саме в такий світ прийшов наш Господь і провадив тут Своє служіння. Він навчав людей Божої правди про гріх, каяття, Царство небесне. Він проповідував грішникам Євангеліє спасіння. Він бачив втрачених та загублених овець, бачив людські страждання, безнадію та відчай, самоправедність та фальшиві вчення, які панували у світі. Він не лічив немічних та хворих, вигнаних за правду, засмучених, покинутих лицемірними релігійними лідерами,  не проходив повз них, не звертаючи на них уваги, а натомість ходив містами, містечками і селами,  наполегливо “навчаючи...в синагогах, та Євангеліє Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку. А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха”. 
Серце нашого Спасителя відкликалося на кожну людську потребу і кожен біль. Його ноги постійно були прибиті пилом, через великі відстані, які Він долав мало не щодня, проголошуючи  правду про Царство  Боже і прагнучи привести до нього якомога більше врятованих душ. Нерідко траплялося так, що Він не мав де прихилити голови (Матвія 8:20).
Під час свого земного життя Син Божий був Учителем, Пророком, Проповідником, Спасителем і Цілителем. Як добрий Пастир Він йшов до тих розпорошених овечок, котрих покинули напризволяще зрадливі лідери, не скеровуючи їх до Бога і Божої правди, а лишаючи їх на поталу дияволові.  Написано: “11 Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле. 12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев’ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої? 13 І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих. 14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих”. (Матвiя 18:11-13).
Нині довкола нас десятки і сотні тисяч полишених фальшивими поводирями людей, що блукають у темряві, позбавлені надії, втіхи, правдивого світла  Божого Слова, цілющої Христової води з Його джерела благодаті. 
Коли Ісус бачив змучених, наляканих та розпорошених людей, що не мають доброго пастуха, Він розумів, чому вони є такими і хотів їм допомогти. Він добре знав, що люди оточені хижаками, які чигають на їхні душі, аби допровадити їх до пекла. Найпершим із цих хижаків і душогубів є диявол, батько брехні. Він завжди прагне посіяти в людських серцях сумнів у Божій правді. Це від нього походять заздрощі, ненависть, підступ, перелюб, злодійства, жорстокість та убивства. Наступним ворогом  людей є грішний світ, в якому вони живуть.  Нарешті, останнім ворогом людей є їхня власна гріховна плоть. Усі ці вороги живі досі і вони є також нашими ворогами. Ми неспроможні їх здолати самотужки. Це зробив за нас Ісус. Він переміг диявола, гріх та смерть. Через віру в Нього ця перемога залічується нам. Його правдиві Тіло та Кров у Господній вечері дають нам силу протистояти дияволу, зміцняючи нашу віру.
Біблія навчає, що ніхто не може сам прийти до Бога і Божого Царства, допоки Бог не прикличе його (Івана 6:44). Ось чому Бог висилає Своїх працівників, проповідників Слова, щоб вони звіщали та поширювали Христове Євангеліє спасіння, і щоб Дух Святий через живе і могутнє Боже Слово працював у серцях грішників, навертаючи їх до каяття і віри. Написано “13 …кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасенний. 14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника? 15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?...17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове” (До римлян 10:13-17). 
Для проповідування Христового Євангелія спасіння Господь покликав до пастирського служіння конфірмованих чоловіків із громад нашої Української Лютеранської Церкви, яка з Божою допомогою далі відроджується, щоби, зростаючи у Божому слові і маючи Божі дари до навчання і проповідування, вони годували Божі отари правдивою поживою і несли у світ Добру Звістку Ісуса Христа про прощення гріхів, життя і спасіння. Моліться, щоб всі вони були вірними служителями Слова і запроваджених Христом Таїнств, перебували в Божій правді і трималися Божих обітниць. 
Дорогі брати і сестри, ви також є працівниками у Божім винограднику, які живуть в часи великого доручення нашого єдиного Господа і Спасителя Ісуса Христа, яке Він дав Своїм учням коли возносився у славі на небо: “19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,  20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів...” (Мт.28:19-20). Отож “...будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим, 22 І до одних, хто вагається, будьте милостиві, 23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом...” (Юди 1:21-23).  Пам’ятайте, що Наш Небесний Отець є Тим, хто Сам готує Свої  жнива.  Будьте вірними та відданими працівниками на Божій ниві! Христове Євангеліє – це сила Божа на спасіння кожному, хто вірує! Отож підтримуйте проповідування Євангелія своїми пожертвами і даними вам Богом дарами.  Не бійтеся і не лякайтеся! Господь буде провадити вас крізь небезпеки і  незгоди, оберігаючи від зла світу і  хитрощів диявола. Покладіться на Нього усім серцем, усією душею, і всіма силами своїми, будьте наполегливі у засвідченні своєї віри і Слова Божого, пам’ятаючи Божу обітницю: “11 так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!” (Іс.55:11).

Благодать Божа нехай буде з вами нині і повіки. Амінь! 

Немає коментарів: