Текст проповіді: Римлян 8:31-39
31 Що ж скажемо на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? 32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? 33 Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. 34 Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас. 35 Хто нас розлучить від любові Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36 Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення. 37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. 38 Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім! Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі брати і сестри,
Нещодавно ми з дружиною Лесею, перебуваючи у Моршині, мали незабутні розмови з учасниками визвольних змагань! Їхнє життя, сповнене неймовірних подій, варте серіалу! Цим та подібним до них людям, Леся присвятила свій чудовий роман «Лицарі любові і надії!» Дивовижні історії їхнього життя є яскравим свідченням того, що навіть в неймовірно складних обставинах людина не перестає думати про майбутнє, мріяти і планувати, сподіватись і плекати надії на краще, бо це притаманне їй.
Поза сумнівом, чимало з того, що ми з вами щороку плануємо, збираємось змінити, втілити в життя, з різних причин не справджується. Інколи, щоб щось змінити, нам бракує завзяття, часу та наснаги, а часом наполегливості, волі, віри, покладання на Бога. Це стосується не лише нас, а всіх людей. Окрім того, довкола нас є і завжди будуть речі, які нам, не залежно від наших задумів та рішень, змінити не під силу ніколи, як от – наша грішна природа, з котрою ми народжуємося, гріх, що є у світі та всередині нас, і загалом цей світ, котрий після гріхопадіння «лежить у злі», як каже Святе Писання (1 Івана 5:19). Так було завжди. Так було від початку цього року аж досі, так було торік і позаторік. Жодним своїм рішенням, ба, навіть державною постановою ми не можемо цього змінити.
Останніми роками ми часто чуємо про реформи, постанови і закони, спрямовані на покращення рівня життя громадян та їхнього добробуту. Не є таємницею, що нашій державі вже нині є чимало добрих постанов, законів та резолюцій, однак багато з них, на жаль, наразі не «працюють», як слід. Можливо, від цих слів, ваше розчарування і занепокоєння лише зростатиме. Однак хочу вас заспокоїти і втішити – у нинішнім посланні Апостол Павло підбадьорює нас і говорить про одну виняткову постанову, котра дійсно «працює», причому в усі часи, не залежно від наших життєвих обставин. Вона дієва в щасті та нещасті, радості та горі, смутку і негараздах. Її дієвість та сила не залежить від нас, наших власних зусиль та здібностей. Вона не залежить навіть від самого апостола Павла, послання котрого ми нині читаємо. Павло лише озвучує її. Вона стосується Бога, вічних і незмінних Божих обітниць, Божої любові до нас, заради якої Він послав у цей світ Свого Сина, «щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16). Вона також стосується Божого милосердя і нашого покладання на люблячого Спасителя душ наших Ісуса Христа.
Ця незмінна і вічна Божа постанова проголошує на всі часи, аж до кінця віку, що «ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!» Отож ця постанова запевняє нас у тім, що Бог завжди, в усі часи на нашім боці – на боці Своїх дітей, які вірують в Нього, які покладаються на Його Однородженого Сина. Ця неймовірна постанова не залишає нашим запеклим ворогам жодного шансу, тому що у ній є такі слова: «Коли за нас Бог, то хто проти нас?». Саме так, якщо на нашім боці Бог, то нікому і ніколи не під силу здобути над нами перемогу. Будучи на нашому боці, Бог використовує всю Свою могутність та силу, щоб піклуватися про нас. Він послав нам Свого Сина, котрий помер за наші гріхи, воскрес і вознісся, сидить праворуч Отця, і звідкіля усім керує. Заради Нього нас проголошено викупленими, прощеними і всиновленими Богом.
Коли диявол, звинувачує нас і каже: «Ти – грішник, і тобі належиться бути в пеклі», ми, як християни, можемо сміливо відповісти йому: «Так, я дійсно є грішником, я прийшов на цей світ грішним і заслуговую на смерть, але завдяки Христові я помилуваний і врятований від тебе, сатано, від твоєї влади, від влади гріха і смерті».
Апостол Павло запевняє нас, що ми є переможцями не завдяки самим собі, власним зусиллям чи ділам, а завдяки Божій любові до нас, завдяки жертовній любові Христа до нас. Павло твердо переконує, що любов Божа у Христі є саме та річ, якої потребує кожна людина у цьому світі. Заради цієї любові людство, котре не мало надії, отримало її, було благословенне Богом втіленням Його Сина, сходженням Його на Голгофу за наші гріхи та гріхи цілого світу, Його воскресінням на третій день і здобуттям для нас на хресті викуплення, спасіння і Царства небесного.
Дорогі брати і сестри, одного дня наше земне життя добіжить кінця і ми станемо перед небесним Отцем. Це – незаперечна і вічна Божа правда. Ми потрапимо до судової зали, де нас звинувачуватиме диявол. Однак поруч Отця стоятиме наш Спаситель – «Христос Ісус, Той, що вмер, надто й воскрес, Він заступається за нас». І там знову пролунають слова, котрі нині виголошує апостол Павло: «Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Хто ж той, що засуджує? Бог Той, що виправдує!».
Диявол справді знає наші гріхи і його звинувачення, завдяки яким ми могли би бути засуджені, зіграли б в судовій залі свою роль, якби цьому не завадили три важливі обставини: 1) Син Божий помер на хресті, заплативши за наші гріхи Своїми невинними стражданнями та кров’ю; 2) Небесний Отець прийняв жертву Свого Сина і визнав її достатньою ціною за наше викуплення; 3) Ісус Христос перебуває нині праворуч Отця заступається за нас. Таким чином, завдяки Христові справедливу кару вічної смерті за гріх для нас скасовано і замінено на виправдання та прощення.
Дорогі брати і сестри, живучи у грішному світі, ми мусимо визнати, що зазнаватимемо у нім утисків, переслідувань, негараздів, страждань, розчарувань та недолі. Чимало з цього ми зазнаємо і нині. Голодомор, війни, загроза життю та існуванню, інші випробування зачепили мало не кожну українську родину. Може статися так, що ми, як каже псалмоспівець, будемо подібні до овець, яких вестимуть на заколення (Пс.44:22). Але нас це не повинно дивувати і лякати. Господь каже: «Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!» (Івана 16:33). Вороги, які нині плюндрують нашу землю, ніколи не стануть переможцями! Ними є ми! Ми є переможцями завдяки тому, Хто нас полюбив – Ісусові Христові! Ніщо і ніколи не зможе відлучити нас від Його любові. Де би ми не були – нас скрізь захищатиме Божа любов (Пс.139), яку Небесний Отець щедро виливає на нас. Він вибрав нас і покликав нас до спасенної віри. Він утримує нас у цій вірі, годуючи нас правдивими Тілом і Кров’ю у Господній вечері. Він піклується про нас і захищає нас і робитиме це до тих пір, поки ми не досягнемо вічної слави на небесах.
Йому одному, – триєдиному Богові, – Отцю, Сину і Святому Духові віддаймо всю шану, славу і поклоніння нині і повіки. АМІНЬ!
Немає коментарів:
Дописати коментар