Текст проповіді: Матвія 15:21-28
21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські. 22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! 24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... 25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! 26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам... 27 Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. 28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
Благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
Дорогі у Христі брати і сестри,
Часом, коли ми спілкуємося з кимось телефоном чи лицем до лиця, а наш співрозмовник довго мовчить, нам може видатись, що він нас не чує або не слухає… Натомість співрозмовник може просто дати нам можливість сказати все, що ми хочемо, і чує нас. Він уважно слухає те, що ми йому кажемо. Уважно слухати іншого спроможний не кожний, а це дуже важливо, бо всі хочуть говорити самі і бажають аби слухали лише їх. Як втішно бачити, що тебе слухають і чують!
Святе Писання каже нам, що в особі Небесного Отця ми, як діти Божі, маємо дуже терплячого і уважного слухача, так що ми можемо сміливо звертатися до Нього. Господні вуха і очі завжди відкриті до молитов, які підносяться до Нього Його дітьми. І коли благань потребуючих не чують або не хочуть чути ближні, надто ті, що могли б або повинні були б допомогти – їх обов’язково почує Бог, відповість і воздасть кривдникам.
Святий Матвій у нинішньому євангельському тексті змальовує подію, подробиці якої можуть декого збити з пантелику. Легко уявити замішання і подив Ісусових учнів, коли вони побачили, як їхній Учитель, котрий ніколи не відвертався від потребуючих допомоги, на благання та голосіння жінки не промовив їй у відповідь жодного слова. Вони думали: «Чому Він не допоможе їй? Адже вона ходить за нами і голосить? Її голосіння чують всі довкола. Чому Він, врешті-решт, не виконає її прохання і не відпустить її? Можливо, Він забув про неї або Йому немає до неї ніякого діла?»
Але хіба можна повірити, що наш Господь здатний на таке? Що Він відвертається від потребуючих, що Він не є милостивий, не чує наших молитов? Що Він не звертає на нас уваги, коли ми благаємо Його: «Господи, допоможи, змилуйся наді мною!»? Ні! Цього бути не може! Писання запевняє нас, що Господь є люблячим, довготерпеливим, многомилостивим. Він завжди вислуховує наші молитви і відповідає на них. Він знає про всі наші потреби навіть краще за нас. Ось чому ми звертаємося до небесного Отця через Ісуса Христа і з вірою просимо те, чого потребуємо, тому що Він справді можна дати нам це. Написано: «Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!» (1Петра 3:12). У Псалмі 139 псалмоспівець каже: «бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!» (Пс.139:4), а у Псалмі 103 читаємо: «13 Як жаліє батько дітей, так Господь змилосердився над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох…17 милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його…» (Пс.103:13, 17).
Жінка хананеянка знала, що саме їй було потрібно – поміч того, Хто дійсно може допомогти – поміч милосердного і всемогутнього Господа. Демон тяжко мучив її доньку. Він контролював її слова, вчинки, розум і тіло, усе її єство. Вона дуже страждала і мучилась. Отож прибита горем матір шукала допомоги і Спасителя, який би визволив її доньку від полону диявола. Вона знала, що це міг зробити тільки Бог.
Дорогі брати і сестри, не є новиною, що чимало людей сумніваються в існуванні диявола і його демонів. Їм здається, що вони, такі розумні, освічені, озброєні новітніми технологіями, не повинні вірити подібним байкам, або що вони настільки сильні, що легко дали б собі раду з дияволом, якби він дійсно існував. Але Біблія навчає, що диявол справді існує, що він хитрий, цинічний та підступний ворог, який не зупиняється ні перед чим. Разом зі своїми слугами він постійно намагається завдати людям шкоди, звести їх на манівці, посіяти сумнів у тому, що каже Бог, відвести їх від Спасителя і допровадити їх до пекла. Апостол Петро говорить: «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1Петра 5:8). Диявол обманює, нищить, руйнує, перекручує і спотворює правду Божу. Те, що він робить ніколи не буває добрим, навіть якщо й виглядає дуже привабливо. Джерелом добра є тільки Бог!
На кого диявол спрямовує свою лють? По-перше, він найбільше нападає на СВЯТУ ХРИСТИЯНСЬКУ ЦЕРКВУ. По-друге, він нападає на ВІРУЮЧИХ. По-третє, об’єктом його нападів є СИН БОЖИЙ та Його ЄВАНГЕЛІЄ. Диявол не хоче, щоб віруючі знаходили в Ісусі Христі втіху, порятунок і захист. Натомість він прагне, щоб діти Божі шукали певності щодо спасіння, прощення гріхів і вічного життя в комусь чи в чомусь іншому, як от – власні діла і заслуги, заслуги святих і так далі. Диявол нападає на біблійне вчення про те, що Ісус Христос взяв на Себе всі гріхи світу, і що відпущення гріхів ми отримуємо тільки через віру в Христа і покладання на Нього і Його Євангеліє спасіння.
Диявол не хоче, щоб Євангеліє проповідувалось і поширювалось. Він вводить в оману мільйони людей по цілому світі, перекручуючи і спотворюючи Боже Слово. Йому відомі потаємні речі нашого серця. Декому він прищепив (Цвінглі та Кальвіну) фальшиву думку про те, що в Господній вечері не присутні правдиві Тіло і Кров Спасителя і що охрищувати новонароджених немовлят не треба. Відтак фальшиві вчителі збаламутили мільйони людей і позбавили їх життєдайних Таїнств Ісуса Христа. Іншим цей обманець прищепив думку про те, що Ісус Христос не є єдиним Спасителем, що існують інші так звані «співспасителі», що людина від народження спроможна спастися власними силами, що Біблія містить помилки і не є непомильним і правдивим Божим Словом від початку до кінця. Разом з тим, дияволу добре відомі сила і могутність Божого Сина та Його Слова. Отож для того, щоб зводити людей йому залишається одне – використовувати неправду і обман, що він і робить від початку. Тому Біблія називає його «батьком неправди» (Івана 8:44).
Жінка хананеянка цілковито довірилася Божій правді про Спасителя. Вона вірила в Нього і ніщо не могло заставити її засумніватись у Ньому. В її словах і вчинках ми бачимо чудовий і підбадьорюючий приклад віри в Господа! Вона йшла за Христом і наполегливо благала Його допомогти, не зважаючи на те, що Ісус не відповідав на її благання. Написано: «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам…» (Матвія 7:7).
Жінка хананеянка не була ізраїльтянкою. Вона не претендувала на те, щоб називатися овечкою втраченою і знайденою Христом, але вона вірила в Нього як свого Спасителя. Про що це свідчить? Про те, що Син Божий, посланий спершу до народу Ізраїлевого (Івана 1:11), є Спасителем і Викупителем всіх людей, усього людства. Він заповідав учням проповідувати Його Добру Звістку про прощення гріхів і спасіння по всі кінці землі (Написано: Матвія 24:14 «проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім» і ще Матвія 28). Апостол Павло був посланий звіщати Євангеліє поганам. Понад тисячу років тому Євангеліє прийшло також і на наші терени, де, як і в інших місцях світу, панувало язичництво, і українці стали частиною Божої отари.
У своїй біді жінка-хананеянка не полишала надії на те, що Ісус може врятувати її доньку. Страждання доньки стало її власним стражданням. Подібним чином, Господь через страждання, хворобу, біль приводить людей до усвідомлення своєї гріховності, а потім до каяття і віри.
Не зважаючи на тривале мовчання Христа, у поведінці жінки ми бачимо послух і покору. Її поклоніння Спасителеві сповнене побожності. Матвій каже: «…Вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! 26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам... Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів». Її слова «Так, Господи» є свідченням такої палкої віри і покладання на Нього, що вражений Господь говорить: «О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш!». І тієї ж години її донька одужала.
Дорогі брати і сестри, ваша віра в Христа повинна бути такою ж, як віра жінки з нинішньої оповіді. Вона повинна ґрунтуватися на терпінні і цілковитім покладанні на те, що милосердний Господь любить вас, чує і вислуховує ваші молитви і дасть вам те, про що ви молитесь і просите у Нього з вірою і без жодного сумніву, як каже апостол Яків (Якова 1:6). Господь знає, чого ми потребуємо насамперед, тому не завжди Його відповідь на нашу молитву є – «Так». У Нього також є інші відповіді на наші молитви, як от: «Ні, не зараз, можливо, згодом, ніколи».
Безсумнівним і незаперечним є одне – Бог любить нас і завжди робить все нам на добро. Сила молитви полягає не в тому, хто молиться, а в Христі, через котрого ми молимось і просимо, і який своїм святим життям і смертю за нас і всіх людей на Голгофськім хресті зруйнував владу гріха, диявола і смерті.
Ми б не могли молитися потрібними словами без Божої допомоги. Святий Дух допомагає нам молитися (Рим.8:26) Божа сила виявляється в нашому житті в усьому, зокрема у наших немочах, як каже апостол Павло (2Кор.12:9)
Пам’ятайте – якими б немічними чи слабими ви не були – ви все ще здатні молитися, навіть подумки. Ваша молитва до Бога ґрунтується на двох речах – на ваших нагальних потребах і вашій вірі. Вашою правдивою потребою є звільнення вас Богом від влади гріха, диявола і смерті. Вашою правдивою вірою є віра в те, що лише Ісус Христос є нашим єдиним Викупителем і Спасителем. Він ніколи не відвертається від ваших прохань. Він хоче, щоб ви молилися наполегливо і без жодного сумніву у Нього, покладалися на Нього, на Божу волю, довірялися Йому, підходили до Його престолу благодаті, щоб отримати там найдорожче запевнення Його любові до нас – Його правдиві Тіло і Кров у Господній вечері.
Нехай Господь зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його. Амінь!
Немає коментарів:
Дописати коментар