Текст проповіді: Євангеліє від Івана 1:43-5143 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною! 44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра. 45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету. 46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач. 47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу! 48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти. 49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів! 50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш! 51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.
Христос народився!
Благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
Дорогі у Христі брати і сестри,
Більшість людей вважають, що першим визнав Ісуса за Господа апостол Петро. У Євангелії від Матвія написано: «13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? 14 Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. 15 Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? 16 А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! 17 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець». ((Матвія 16:14-17).
Втім, як бачимо з нинішнього євангельського тексту, першим, хто визнає Ісуса за Сина Божого, і сповідує віру в Нього, є не Петро, а Нафанаїл. Щойно він побачив Ісуса, як одразу звістив: «Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!». Ім’я Нафанаїл в перекладі з давньоєврейської означає «Бог дав або даний Богом». Нафанаїл походив з Кани Галилейської, міста, в котрому Ісус вчинив Своє перше чудо. Він став учнем Ісуса і проповідував Євангеліє в Малій Азії. Ще одне сповідання щодо Ісуса, ми чуємо з вуст апостола Пилипа, який визнає Його за обіцяного Месію, що про Нього свідчать Закон і пророки.
Сповідання Нафанаїла чудове тим, що в ньому він зазначає разом два титули Ісуса Христа ¬ – Син Божий і Цар Ізраїлю. Ще одна річ, варта нашої уваги, така: щойно Нафанаїл сповідає свою віру в Христа, той відразу розпочинає його навчати. Нафанаїл також називає Ісуса Вчителем. Цим йменням Ісуса часто називали його учні, однак ми мусимо пам’ятати, що Він є винятковим Вчителем, не подібним на тогочасних вчителів закону, на книжників і фарисеїв. Він є Вчителем, що зійшов з неба, тому його наука є не земна, а небесна і лише Святий Дух може відкрити людське серце до розуміння і прийняття цієї науки (1Кор.2:14).
Коли Пилип сказав Нафанаїлові: «Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету», то реакція останнього була цілком очікуваною: «Хіба ж може бути з Назарету щось добре?». Слова Нафанаїла свідчать про те, що він був добре обізнаний з Писанням і знав, що там написано про обіцяного Месію, зокрема таке: «А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних» (Мих.5:2). Втім, Пилип наполягає, що Ісус дійсно є обіцяним Месією, і наводить Нафанаїлу останній аргумент щоб переконати його. Він каже йому: «Прийди сам та побач». Нафанаїл таки побачив Ісуса на власні очі, почув Його на власні вуха і пізнав Його, як свого Спасителя! Подібно до нього, апостоли Ісуса Христа, котрих Він покликав звіщати про Нього світові, як про обіцяного Месію і Спасителя, згодом скажуть: «Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися…» (1Івана 1:1). Їхнє свідчення є незаперечною правдою.
Є ще одна уже важлива річ щодо Пилипа. Він був приятелем Нафанаїла і запросив його подивитися на Ісуса. Що б ми сказали про це? Ось що – Пилип зробив дуже добре! Його приклад вчить нас, якщо коли хтось з наших друзів, близьких, незнайомих людей, спитає нас про Ісуса, зробімо так, як зробив Пилип – запросімо ту людину до церкви побачити і почути Ісуса. Ви також можете запросити її до себе додому, відкрити Біблію і розповісти про Спасителя. Ви можете дати їй журнали «Стяг» і «Добра Звістка» інші християнські видання, в котрих чудово розповідається про Ісуса.
Дорогі брати і сестри, як християни, ви повинні добре знати і казати іншим де саме можна побачити Ісуса нині і де Він присутній. Через Євангеліє Він здійснює нині своє служіння як Пророк. Ми єднаємось з Ним у Святому Хрищенні і Господній вечері, де Він дає нам споживати і пити Його правдиві Тіло і Кров. Всюди, де присутні Божі засоби благодаті – Слово і Таїнство, там присутній Ісус. Таким чином, запрошуючи людей прийти туди, де проголошується Христове Євангеліє, ми приводимо їх до Христа, їхнього єдиного Господа і Спасителя. Ми запрошуємо їх до Церкви, головою якої є Ісус Христос (Еф.5:23 бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! 8. Кол.1:18 І Він Голова тіла, Церкви.) і саме там вони можуть зустрітись з Ісусом.
Щойно пробачивши Нафанаїла, Ісус ошелешив його словами: «Я бачив тебе ще давніше, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти…». Нафанаїл добре знав, що такі подробиці міг знати лише Син Божий, Господь, той, про котрого згодом апостол Петро скаже: «Ти все знаєш, Господи…» (Івана 21:17). Відповідаючи на Нафанаїлове сповідання віри, Ісус каже: «Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більше від цього побачиш! 51 Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються». Ці слова стосуються і Нафанаїла і Пилипа і інших, хто міг бути присутній там, і нас з вами. Без сумніву, Нафанаїл добре знав про що каже Ісус, йому була відома оповідь про патріарха Якова і його сон, під час котрого той побачив видіння драбини, що простягалась з неба до землі, по якій сходили і піднімалися ангели Божі.
(Буття 28:11-17 10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану. 11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці. 12 І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній. 13 І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм. 14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі. 15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі. 16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав! 17 І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна. 18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх. 19 І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз).
Що саме Бог показав Якову уві сні? Він звістив йому, що його потомство буде незчисленне і у ньому благословляться всі народи землі. Вражений Яків назвав це місце Бет-Ел, що в перекладі означає: «дім Бога». Це видіння було видінням Божого втілення. Бог, який перебував на висоті, на верхівці драбини, мав народитися з насіння Якова, що був внизу, на землі. Між святим Богом і грішною людиною завдяки Ісусові мало встановитись примирення. Драбина символізує зішестя Бога до людини – з неба на грішну землю, а не сходження людини до Бога. В цьому видінні Якову було дано обітницю, яка сповнилась у Христі – обіцяному Месії і Цареві.
Ісус є особливим Царем! На відміну від усіх правителів цього світу Він править у своєму царстві не силою, не примусом, не залякуванням, а вічним і могутнім Словом. Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити іншим, і душу Свою дати на викуп за багатьох! Сходженням на хрест, Він здобув для всіх грішників прощення їхніх гріхів, яке нині проголошується Його Церквою на землі. Він не кладе на наші плечі тягарі, а натомість забирає їх в нас і сам несе. У своїм Царстві Він керує за допомогою милосердя і любові. Те, чого Він вимагає від нас – перебувати у Його слові, покладатися на Нього, живою вірою свідчити про Нього світові, підтримувати проповідування Його Євангелія.
Дорогі брати і сестри, всезнаючий Спаситель бачив серце Нафанаїла і сказав про нього: «Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!». Так само Він бачить наші серця і все, що там є. І якщо там є те, що ми намагаємось приховати від людського ока, то приховати це від Ісуса Христа ми не зможемо. Він посилає Святого Духа в наші серця, щоб ми могли у щирості і правді прийняти Його як свого Царя, щоб звільнити нас від влади гріха і дати правдивий мир і спокій нашим душам.
Йому одному, разом з Отцем і Святим Духом, належить вся слава, шана і поклоніння нині і повіки. АМІНЬ!
Немає коментарів:
Дописати коментар