Текст проповіді: Євангеліє від Марка 4:35-4135 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік. 36 І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним. 37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! 38 А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?... 39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала... 40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому досі ще віри не маєте? 41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,
З давніх-давен церковні храми будувалися у формі корабля. Віруючі, котрі цілковито довірили Христові своє життя, теперішнє і майбутнє, добре знають, що Ісус Христос – їхній правдивий і вірний керманич, провадить їх крізь усі життєві бурі до Царства небесного. Син Божий є всемогутнім Господом, якому коряться сили природи. Треба лише міцно схопитись за Нього і довіритись Йому цілковито, покластися на Нього, дати Йому бути керманичем свого життя і тоді Він сам виведе ваш човен на тиху воду і скерує його до Своєї пристані спасіння. Втім, чимало людей вважають, що за будь-яких життєвих обставин вони дадуть собі раду самі. Однак вони не знають, якими підступними, хитрими і сильними є їхні духовні вороги.
Подія, про котру розповідає євангеліст Марко, сталася за кілька місяців після того, як Ісус почав Своє публічне служіння. Наближався час Його визнання людьми, як Божого Сина. Дедалі більші натовпи йшли за Ним і слухали Його навчання та проповідування. Щодо змальованої Марком події слід зазначити таку деталь: про неї також розповідають євангелісти Матвій і Лука (Мт.8:23-27; Лк.8:22-25). Йдеться про випадок, який стався в Галилейському (Генісаретському, Тиверіадському) морі. Фактично це не море, а велике озеро, причому настільки велике, що місцеві рибалки називали його морем (його довжина 20км, ширина 10км, глибина – 50м, воно лежить на 225м нижче рівня моря!). Окрім цього озеро відоме раптовими штормами, які тут часто трапляються.
Марко говорить про Христа, котрий спить. Ця деталь свідчить про людську природу нашого Спасителя, котрий є Правдивим Богом і Правдивою Людиною водночас. Нажахані бурею, учні будять Христа і скаржаться Йому: “Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?” Скільки разів люди, потрапляючи в життєві шторми та бурі, несправедливо, з обуренням, гнівом та образою, звертаються до Бога, дорікаючи Йому, що Він не піклується про них, забув про них, “спить”. Вони забувають, що в кожній життєвій ситуації Бог поруч нас, піклується про нас. Ми повинні покладатись та Бога без сумніву, виявляти терпіння, пам’ятати слова з Господньої молитви – “нехай буде воля Твоя”, які скеровують нас до досконалого послуху Сина Божого небесному Отцеві. Якщо йдеться про терпіння, варто зазначити нетерплячість деяких віруючих в очікуванні від Бога відповіді на їхні молитви. Пам’ятаймо, що Божі відповіді на наші молитви інколи не співпадатимуть з нашими сподіваннями, Божа відповідь на молитву може бути не лише “так”, але також “зачекай”, “не тепер”, “пізніше”, «можливо» або “ні” чи “ніколи”. Бог добре знає – що є кращим для нас! Загалом – все, що від Бога – нам на добро, навіть якщо ми цього не розуміємо, навіть якщо нам буває боляче та гірко.
Так само, як Господь дозволяє бурям і випробуванням приходити в наші життя, – Він втихомирює їх, подібно до шторму в Галилейському морі. Він знову і знову спрямовує наш погляд до хреста, на котрому Він був розіп’ятий за нас, і каже – ось певний і незаперечний доказ Моєї любові до вас. Втім, є ще одна важлива річ, про котру нам слід пам’ятати: часом людям здається, що вони можуть свідомо наражатися на небезпеку без жодної на те потреби, помилково вважаючи, що їхній Спаситель обов’язково прийде їм на поміч. Це зветься марнотним спокушанням Господа. В гонитві за гострими відчуттями деякі люди, надто молодь, нині нерідко нехтують Божою ласкою, ризикують втратити здоров’я і дане їм Богом для спасіння життя.
Дорогі брати і сестри, слова Спасителя, звернені до наляканих учнів у човні, стосуються також і нас з вами! Під час щоденних турбот і випробувань, хвороб і страждань Господь запитує нас:
• Чого ви такі налякані?
• Чому ви сумніваєтесь і не маєте твердої віри в Мене?
Він звертається до нас з любов’ю і милосердям. Він бачить наші серця і запитує кожного так само, як Він питав апостола Петра – “Чи ти любиш Мене?”. Він шукає в нас не інтелектуального визнання Його божественності і правдивої людськості, не лише формального визнання Його як Спасителя від гріхів, Подателя вічного життя, – а твердої віри в Нього без жодного сумніву і покладання на Нього, віри у Його спасаючу силу і Божественну могутність.
Викупна жертва Божого Сина за нас і все людство спиняє найсильніші шторми і цілковито змінює людські серця! Його Євангеліє – це вічна, могутня і дієва “сила Божа на спасіння” (Рим.1:16). Його правдиві Тіло і Кров, які ми приймаємо у Господній вечері – дарують нам прощення гріхів і правдивий мир. Нині Спаситель знову каже нам: “Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!» (Івана 14:1)
Пам’ятайте – серед життєвих бур і штормів наш Господь завжди поруч з вами у Слові і Таїнстві! Це ваша втіха і радість! Він, як і пообіцяв – “ніколи не кине нас сиротами”. Нас “ніщо не розлучить” від Його любові. Він є нашим Керманичем і Керманичем корабля, котрим ним є Його Церква. Він керує ним і провадить його до Свого Царства спасіння і благодаті!
То ж Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! І мир Божий, що вищий від усякого розуму береже думки і серця ваші у Христі Ісусі. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар