Стіймо на твердім фундаменті! (нарис проповіді)

Текст проповіді: Послання Ап.Павла до ефесян 2:19-22
19 Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,  20 збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,  21 що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,  22 що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.

Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! 
(2-е Петра 1:2).  Дорогі у Христі, брати і сестри!

У Символі віри ми промовляємо: «Вірую в єдину святу, соборну і Апостольську Церкву».  Святе Писання порівнює Церкву з будівлею, а віруючих – з цеглинами, з котрих вона зводиться. Отож на кожній з цеглин вибите ім’я кожного врятованого Христом грішника, тому вартість кожної цеглини вимірюється не грошима, а ціною пролитої за грішників кров’ю Спасителя. 
Сьогоднішній текст із послання Апостола Павла до ефесян говорить нам про Бога-Будівничого, котрий будує Свою Святу Церкву і нас. Святий Павло каже, як саме Бог будує Християнську Церкву.  Він закладає основу, котрою є Святе Писання, а наріжним каменем у ній є Ісус Христос. Згодом будівля крок за кроком «росте в святий храм у Господі».
Якщо до чогось Бог не долучається, якщо люди не просять Божого благословення і помочі, якщо Бог не благословляє і не піклується – нічого путнього з того не вийде. Написано: “Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому!” (Пс.126:1). Таким чином, побожні віруючі кожну працю розпочинають словами молитви: “Господи, поможи. Господи, поблагослови”.
Кожен дім будується на фундаменті. Треба, щоб фундамент був міцним і надійним і тримав на собі весь будинок. Біблія навчає, що для того, щоб будівля Церкви стояла непорушно і твердо, вона повинна також мати добру основу. І такою основою є наш Спаситель і Викупитель Ісус Христос!  В одній з лютеранських пісень є такі слова:
“Христос – основа Церкви, надійна і тривка.
Її створила й держить Його міцна рука!”
Апостол Павло каже, що єдиною правдивою основою Церкви є і може бути тільки Ісус Христос – Син Божий, Викупитель і Спаситель. У першому посланні до Коринтян він зазначає: «11 Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос» (1Кор.3:11).  Однак коли Христос – цей наріжний камінь Християнської Церкви прийшов на землю, то чимало людей відкинули Його, не прийняли, а далі чекали іншого Месію собі на осуд.  Пророцтво про це звіщає псалмоспівець у Псалмі 117-му. Він каже: “22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем, 23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!” (Пс.117:22-23). 
Будівництво Християнської Церкви і з’єднання її частин докупи є процесом, котрий постійно триває. Будівля зводиться з окремих частин і так росте і підіймається догори. Кожному з вас у ній належиться своє місце, визначене Богом. Усі ви – цеглини в цій будівлі. І так само як цегла не може сама піднестися з землі і поставитись одна на одну – Господь Сам бере нас і кладе туди, де вважає за потрібне. Кожен з вас має право і потребує бути у цій будівлі Христовій, де головним будівничим є Бог. Так  каже Писання.
Будівля Церкви зводиться з великої кількості малих цеглин і росте, щоб стати “святим храмом у Господі”. Не ми самі, але Ісус Христос допомагає нам зростати разом у спільноті віруючих – Божій отарі, Церкві Ісуса Христа. Цей величний храм існує для того, щоб служити Богові і прославляти Його святе ім’я. А що найголовніше – щоб освячуватися Його святим Словом, щоденно жити відповідно до Його Слова. Євангеліст Марко у шостому розділі  свого Євангелія каже, що коли одного разу Ісус побачив великий людський натовп, то Його милосердя і любов до людей виявились у тому, що Він почав їх навчати, давати їм Добру Новину про прощення гріхів, життя і спасіння – не зцілювати, не годувати, а навчати! Він знав, що духовна пожива у вигляді Слова Божого є важливішою, ніж хліб насущний (Марка 6:34). 
Саме слухання Христового Слова – це ще не все, що вимагається від віруючих. Не досить навіть просто погоджуватись з тим, що каже Боже Слово. Християнам належиться  виконувати те, про що це Слово говорить. Ми спасенні виключно через віру в Христа, і це незаперечна правда, однак наша віра завжди мусить виявляти себе в добрих ділах – плодах нашої віри в Спасителя.
Віруюча людина, дім якої збудований на кам’яному фундаменті, є належно підготовлена до негараздів і випробувань життя. Її дім стоїть твердо і надійно. Рано чи пізно він буде випробуваний зливою, яка намагатиметься пошкодити дах, поривами вітру, який вдарятиме у стіни, потоками води, які прагнутимуть зруйнувати фундамент. Однак такий дім витримає негоду. Людина, яка живе у ньому, витримає всі життєві випробування, тому що вона стоїть на міцному фундаменті, котрим є Ісус Христос і Його Слово. Вона знає, що Бог завжди з нею в усіх, навіть найважчих обставинах її життя. Вона завжди покладається на Нього і знає, що дорога до Божого Царства проходить через багато утисків. Вона  також знає, що перебуває в руках Господа, який викупив її, і ніщо в світі не розлучить її від Божої любові.
Натомість інший дім, – дім невіруючого або маловірного, немудрого чоловіка суттєво різниться від дому мудрого. На перший погляд він подібний до першого дому.  Адже немудрий теж чує Боже Слово, однак він не приймає його близько до серця, не використовує його в повсякденному житті. Зовні його життя виглядає побожним і порядним,  але це лише зовні, як це є у випадку з фарисеями і вчителями Закону. Насправді є немудрий не визнає власної гріховності і негідності в Божих очах, лицемірить, не шукає прощення і спасіння виключно у Христі.  Він покладається на власні діла і заслуги. І коли його дім опиниться перед тими ж небезпеками, що й дім розумного, то не встоїть. 
За словами Лютера «ми повинні понад усе знати чи вчення, якого ми навчаємо, є Божим Словом – якщо ми це знаємо, то саме на ньому ми і повинні будувати духовну будівлю, щоб вона могла бути міцною і залишитися такою, тоді її не зруйнує диявол, а тим більше їй нічого не зробить світ з усією своєю раттю, якби вони всі разом не шаленіли та не лютували…» Лютер каже: «Бог не може обманювати, а я маю Його Слово і воно мене не осоромить  і сили адові не здолають мене, через це я маю втіху, яку звіщає мені Бог і каже: «Я буду тебе підтримувати – ти ж просто залишайся в Моєму Слові».
Дорогі брати і сестри, завжди пам’ятайте, що основою, на котрій ми збудовані і на котрій стоїмо – є непомильне і святе, могутнє і живе та діяльне Слово Боже, а наріжним каменем Церкви є наш Господь Ісус Христос. Дві речі конче необхідні для будівництва Християнської Церкви – Слово Боже і Христос. Тільки вкорінені в Слові Божім через віру в Ісуса Христа, покріплені цій вірі Його Тілом і Кров’ю у Господній вечері, ми маємо силу твердо вірити і слідувати за Його волею впродовж усього свого життя.  Тільки та держава, у котрій Церква вірно звіщає Христове Євангеліє, може очікувати на добрі зміни і рясні благословення, добро і процвітання. 
   
Нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. Амінь. (До колосян 3:15)