Ворожі ракети можуть впасти де завгодно. Ми всі живемо від обстрілу до обстрілу. Страху вже нема. Є лише певні, сформовані війною звички і навички. Є усвідомлення: якщо ракета влучить в твій дім, твою квартиру, ти не зможеш зробити нічого.
Отож живемо від одного дня до іншого, від світанку до ночі, від сходу до заходу сонця. Молимося і дякуємо Богові за кожен день. Дякуємо нашим захисникам, на плечах котрих лежить неймовірний тягар і вони несуть його мужньо, жертовно, гідно.
Надія і віра не охололи, лише біль, смуток і жаль за тисячами убієнних, за понівечену і сплюндровану землю нашу крає серце і пече. Він пектиме і краятиме довіку. Він закарбований в наших душах. Він палає незгасним вогнем ненависти до окупантів і кличе про помсту з неба. Господи, воздай справедливо кривдникам і вбивцям, спаси, поблагослови, помилуй заради святих ран Христа, амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар