Знову, як і щороку, у стрічках патріотичний шал і запевнення у ненависті й несприйнятті одного березневого дня, котрий декому досі не дає ані жити, ані їсти, ані спати :-) А інші, для котрих це асоціювалося завше лише з весною і квітками, мовчки ховаються по кутах, боячись озватися, щоб бува, не прокляли чи не назвали совком, комунякою, зрадником і ще казна ким.
Панове, відпустіть нарешті той день і дайте собі з ним спокій, не бийтеся в груди в патріотичних поривах. Ми ж бо живемо в демократичній країні, і кожен вільний чинити, як хоче. Принагідно нагадаю слова Святого Павла: «Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. 6 Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові» (Римлян 14:5-6).
Немає коментарів:
Дописати коментар