18 І сталось, як на самоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають? 19 Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків. 20 А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого! 21 Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це. 22 І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне! 23 А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде. 24 Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже. 25 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе? 26 Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Ангелів.
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі у Христі, брати і сестри,
Лише
за останніх 100 років були написані сотні книжок про Ісуса Христа. Як бачимо, і нині то тут, то там з’являються нові міфи та вигадки про Нього, які, врешті-решт, розпадаються, не витримуючи жодної критики. Напади на постать Христа не вщухають, при цьому Його противниками використовуються як новітні вигадки, так і дещо відтерті від пороху старі. Щороку, особливо напередодні великих християнських свят, чиняться чергові спроби зневаження Спасителя, християнства та Божого Слова.
Релігії світу зображають Христа по різному. Мусульмани вважають Його одним із пророків. Інші називають Його одним із визначних мудреців світу. Деякі вважають Його непересічною людиною, яка досягла виняткової духовної досконалості. Треті називають Його Сином Божим, але водночас заперечують, що Він є Господом і Богом. Цей список можна продовжувати далі…
Напередодні події, про котру розповідає Лука у нинішньому євангельському тексті, Ісус покликав 12-х апостолів, і дав їм «силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги». Після цього Він вислав їх «проповідувати Царство Боже та уздоровлювати недужих». (Луки 9). Він також воскресив доньку Яїра (Луки 8:54), уздоровив багатьох хворих і нагодував 5000 п’ятьма хлібами і двома рибинами. Слава про Нього ширилась по всіх околицях. Його учні повернулись зі свого першого місійного завдання. Ісуса цікавила думка про Себе не лише людей, але також і Його учнів. Звісно ж, Він і так все знав, але хотів почути це з вуст учнів.
Пригадаймо, що означають імена «Ісус» і «Христос». Ісус – означає «Спаситель», а «Христос» – Месія або Помазанець. Одна з головних думок нинішнього євангельського тексту стосується сповідання віри в Христа Спасителя. Апостол Павло говорить: «9 коли ти вустами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, 10 бо серцем віруємо для праведности, а вустами сповідуємо для спасіння. 11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений. 13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасенний» (Рим.10:9-14).
Серед людей, з котрими зустрічались учні Ісуса, не було одностайності щодо того, ким Він є. Одні вважали Його за Івана Христителя, інші за старозавітного пророка Іллю, треті – за ще якогось воскреслого пророка. Подібну ситуацію спостерігаємо і нині – багатьом людям бракує належного розуміння постаті Христа та Його служіння щодо викуплення і спасіння грішників. Чимало людей вбачають у Ньому чарівника, який може миттю прибути на поміч, як швидка медична допомога, і вирішити нагальну проблему. Натомість за інших обставин про Нього забувають і не бачать у Ньому потреби.
Довідавшись від учнів що люди думають про Нього, Ісус запитує їх: «А ви за кого Мене маєте?» Це питання є своєрідним «тестом на віру». І не дарма, Адже учні Христа суттєво відрізнялися від інших людей, – вони перебували поруч із Ним з дня в день впродовж тривалого часу. Вони не лише були свідками Його чудес і учасниками подій – Ісус навчав їх, приділяючи їм щодня багато уваги і часу. Тож, цілком природно, що Він очікував від них чіткої відповіді на Своє питання. Першим, як це не раз ставалося, відповідає Петро і називає Ісуса: «Христом Божим». Іншими словами, Петро засвідчує, що Ісус – це «Божий Помазанець», обіцяний Месія, про котрого звіщали пророки. Євангелист Матвій подає нам дещо ширше сповідання віри Петра. Він каже: «А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!» (Матв.16:16). Це чудове сповідання віри!
Дорогі брати і сестри, Син Божий, взяв на себе наші гріхи і гріхи цілого світу, помер за нас на хресті. Нині Він очікує від кожного із нас чіткої відповіді на питання: «Ким Я є для вас?». Він очікує від кожного з нас чіткого сповідання віри в Нього і розуміння Його праці щодо нашого викуплення і спасіння. Він хоче, щоб наша віра була жива, а не мертва, щоб ми сміливо ширили світом Його ЄВАНГЕЛІЄ, виконуючи Його Велике Доручення (Мт.28:18-20).
Ніколи не цурайтесь вашого Спасителя і не соромтесь своєї віри в Нього, інакше Він посоромиться вас, коли «прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Ангелів». Душа, яка покладається на Сина Божого, врятована і спасенна.
Дякуючи Небесному Отцю за спасіння і прощення гріхів, яке ми маємо у Його Сині, зміцнюючи свою віру Його правдивими Тілом і Кров’ю у Господній вечері, ми беремо свої хрести і без вагання йдемо за Спасителем. Не соромлячись Його самого і Його Євангелія, очікуючи Його приходу у славі, сповідуючи свою віру в Нього, ми промовляємо: «Вірую в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, від Отця родженого перше всіх віків, -- Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого не створеного, єдиносущного з Отцем, через Котрого все сталося. Він для нас, людей, і для нашого спасіння з неба зійшов і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і стався людиною. Він розп’ятий був за нас при Понтії Пілаті, страждав і був похований. І в третій день воскрес, як було писано. І вознісся на небо і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих; Царству ж Його не буде кінця».
Господу нашому Ісусу Христу, разом з Отцем і Святим Духом віддаймо всю славу, шану, хвалу і поклоніння – нині і повіки вічні! Амінь!
Немає коментарів:
Дописати коментар