Переглядаючи численні матеріали про Церкву і служіння у ній душпастирів, можна надибати дуже багато свідчень про свята, традиції, звичаї, празникування, постанови, відправлені Служби Божі, активність священника у різних царинах - просвітницькій, мовній, культурній, освітній, господарській тощо. Але натомість дуже рідко зустрінемо свідчення про те, як той чи інший душпастир сповняв своє головне призначення, до котрого його було покликано - вірно проповідувати непофальшове Боже Слово, вірно навчати його людей, над котрими він мав опіку, піклуватися про здорову духовну поживу для парафіян, для народу і краю. Бо там, де таке проповідування здійснюється відповідно до Божого задуму і наказу - благословення народу, краю, держави не забариться, а без нього триватимуть сумні часи.
Немає коментарів:
Дописати коментар