Поява «Українського Євангельського Служебника» в 1933 році дійсно стала знаменною подією. Лютеранський рух серед українців Галичини і межуючих з нею регіонів в перших десятиліттях двадцятого століття вилився в організацію першої в історії Лютеранської церкви Візантійського обряду, - Української Євангельської Цepkвu Аугсбурзького віросповідання. Служебник, виданий niд її егідою, виявляв унікальне бачення і місію цієї невеличкої але жвавої церкви. Послання і дух Лютеранської Реформації тут знаходять природнє вираження серед українського народу у чудесних, історичних і знайомих формах поклоніння Богові в грецькій літургійній традиції.
Теодор Ярчук, редактор «Служебника» був дійсно визначною людиною. Він був енергійним і відданим пастирем, а також обдарованим богословом з твердими лютеранськими переконаннями. В «Служебнику» Ярчук запропонував українським християнам євангельський перегляд Божественної Літургії Святого Івана Золотоустого та інших історичних обрядів і служб. Таким чином він зробив для Східної Церкви те, що Мартин Лютер зробив для Західної Церкви, коли в 1523 році підготував "Formula Missae", євангельський перегляд Римської меси того часу.
Через шість років після видання «Служебника» Галичина і сусідні з нею регіони були окуповані Червоною Армією і почалося широке руйнування Української Євангельської Церкви Аугсбурзького Віросповідання. Пастир Ярчук був заарештований НКВД В другій половині 1939 рoky, i остання звістка про те, що він живий датується червнем 1940 poky. Haприкінці Другої Світової Війни нищення Церкви на території України, на інституційному рівні було завершеним. Проте Українська Євангельська Церква Аугсбурзького віросповідання в дійсності ніколи не була знищеною. В серцях багатьох її членів, яким вдалося вижити в Україні і серед української віаспори, через їхні віру і молитвu, дух Церкви продовжував жити. В 1993 році благодаттю Божою вона воскресла в Україні, як Українська Лютеранська Церква.
Громади Української Лютеранської Церкви мають привілей зберігати та поширювати живу спадщину Української Євангельської Церкви Аугсбурзького Віросповідання і теологічно, і літургічно. Для цього з подякою Богові і пропонується це нове видання «Українського Євангельського Служебника». Зміст порядку служб у цьому виданні такі ж само, як і у виданні 1933 року, за винятком додаткового прохання у Першій Єктенії, яке є позначеним і поясненим у зносці. Прямі цитати зі Святого Письма також були переглянуті у відповідності із сучаснішою українською версією Біблії у перекладі Івана Огієнка, яка була видана 1962 року.
Нехай це перевидання «Служебника» буде на славу нашого Спасителя Ісуса Христа, люблячого Госпоga i Нареченого Його Церкви, яка співатиме хвалу Йому нині і повсякчас, і no вiku вikiв. Амінь.
Ректор Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії, Тернопіль, Україна,
Свято Реформації, 31 жовтня 1997 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар