Якщо ви крадете багато, то майте на увазі, що стільки ж буде вкрадено й у вас. І той, хто грабує і набуває майно, виявляючи насилля [над іншими] і несправедливість[стосовно інших], буде відданий тому, хто вчинить з ним так само. Бо, оскільки кожен грабує один одного, Бог вельми витончено карає одного злодія за допомогою [через] іншого. А інакше, де нам взяти стільки шибениць і мотузок [щоб покарати усіх злодіїв]?...Коли бідна людина (яких нині так багато), людина, котра заробляє дещицю і змушена на ці копійки існувати, приходить до вас, а ви поводитеся з нею грубо і нахабно, так наче кожна людина живе з вашої милості, обдираєте її до кісток, до того ж, гордовито і зневажливо виганяєте її геть, -- ту, котрій ви повинні давати дарма, -- вона піде від вас нещасною і засмученою, і, оскільки їй нема кому поскаржитись, вона буде кликати до небес, а ви бережіться цього (я повторюю це ще раз), як самого диявола. Бо таке ремство і таке волання [до небес] це не жарт, воно матиме вагу і обернеться надто важким тягарем як для вас, так і для всього світу. Бо воно досягне вух Того, Хто піклується про бідні і скорботні серця, і не допустить, аби таке зло залишилося без покарання.
Немає коментарів:
Дописати коментар