Спадкоємці через Христа! (нарис проповіді)

Текст проповіді: Послання Ап.Павла до галатів 4:4-7
4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, 5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. 6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! 7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Христос народився! Славімо Його!
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа! 
Дорогі брати і сестри,

Зіслання Сина Божого у світ, Його Різдво, Його втілення сталося, як каже Святий Павло, тоді, коли настало виповнення часу, визначеного Богом. І ця непересічна подія в історії людства пов’язана з нашим викупленням, визволенням із рабства.

Хто такий раб у загальновідомому сенсі? Той, хто повинен покірно і без винагороди працювати на свого пана. Він зобов’язаний коритися своєму панові, може бути покараний ним, якщо не робитиме все, що йому накажуть. У раба немає жодних прав і спадщини. Описуючи наш стан під Законом, Святий Павло порівнює його зі становищем безправного раба. Закон, наче пан над нами, каже нам, що ми повинні робити, погрожуючи нам суворим покаранням за невиконання його вимог. Народжений під Законом – це народжений у рабстві. Уникнути цього рабства неможливо, так само як виконати досконало все, що каже Закон. Закон наче прискіпливий і завжди невдоволений пан, котрий постійно наглядає над рабом, аби спіймати його на хибі і покарати. 

Сам по собі Закон Божий не є річчю поганою. Він даний Богом, а відтак не може бути поганим. Закон, або ж Божі Заповіді, спонуканий любов’ю Бога, котра є найвищою чеснотою. Отож сам по собі Закон є добрий і вартий хвали. Тоді в чому і в кому проблема? Проблема в нас самих. Будучи за природою грішними, ми не спроможні виконати те, що каже нам Закон. Коли б ми не були грішниками, заповіді не були б для нас тягарем, а ми не були б рабами Закону. Відтак ми за природою приречені на осуд і кару за недотримання Закону, і пекельні муки. Таким є кінець усіх рабів гріха.

Ми можемо сказати:  Це жахливо! Хто б добровільно обрав для себе таку долю? Відповідь на це питання відома: саме таку долю обрав якось один чоловік, причому не лише для себе самого, а для всього людства. Ним був Адам. Він легковажно відкинув усе добро, яке Бог створив у ньому і зруйнував образ Божий, за яким був створений. Через його непослух та гріхопадіння все людство потрапило в рабство, опинилося під Законом, гріхом та смертю. Ми всі були зачаті і народжені у цьому рабстві. Ми не мали правдивої духовної свободи і були приречені на вічне рабство.

Однак в історії людства настав момент, коли з неба зійшов той, хто народився від Діви на ім’я Марія через непорочне зачаття Святим Духом і не мав у собі жодного гріха. Тож Закон нічим не міг погрожувати йому, а Йому не треба було бути рабом Закону. Ним був Однороджений Син Божий Ісус Христос, що народився у Віфлеємі, Різдво котрого ми вшановуємо цими днями. Він сам, добровільно вибрав народитися згідно з Законом, став під Закон і зобов’язався виконати його досконало, беручи на Себе весь тягар Закону і вимогу коритися йому. На відміну від нас, Він міг це зробити, бо був не лише Сином Людським, а й Сином Божим. Він бездоганно  і досконало виконав кожну вимогу Закону до найменшої дрібниці. Він ніколи, жодного разу не припустився хиби. Він дозволив, аби до Нього ставились, як до непокірного раба і обрав страждання і кару, на котрі заслужили ми. Його збичували і розіп’яли, як раба, позбавленого будь яких прав, відіславши з прокляттям на смерть.  І коли Він прийняв кару Закону в усій її повноті, то на третій день по смерті вийшов з могили живий, аби засвідчити цілому світові, що Він, цей страждаючий, понижений і розіп’ятий раб є Сином Всемогутнього Творця Всесвіту!   

Дорогі брати і сестри, народжений для нас у Віфлеємі Син Божий викупив нас з рабства гріха, диявола і смерті. Його видали, наче раба, за тридцять срібняків, та Він викупив нас ціною своїх страждань, смерті і пролитої на хресті крові. Він заплатив за кожного з вас достатню ціну. Своєю жертвою Він спромігся придбати для себе тисячі світів, сповнених грішних рабів!
Завдяки Йому нині ви вже не раби Закону і не будете ними. А якщо не раби, то хто ви? Ви подібні до Христа – Він Син Божий, а ви – діти Божі! Вам належить привілей синів, а не рабів, вам належить спадщина Божа. Через Христа вам відкрито доступ до повноти Божої благодаті і спілкування з Небесним Отцем, так що нині ви можете звертатись до Нього зі словами: «Отче наш!». Саме так, діти звертаються до свого люблячого батька. Це їхній привілей і благословення. 

Думайте про цей чудовий привілей якомога частіше. Не забувайте, що завдяки Однородженому Сину Божому вічний, мудрий, всемогутній Отець знає ім’я кожного із вас і зве вас не рабами, а своїми улюбленими дітьми. Як Божі спадкоємці, у Христі ви вспадкуєте все, що належить Богові. Господня спадщина є волею і заповітом, запечатаним Його святою Кров’ю. Завдяки Його Хрищенню ви маєте Його ім’я і зветесь християнами. Ви царюєте в Його Царстві і звіщаєте Його владу щоразу, коли на ваших вустах є Його Євангеліє. Ви вспадкуєте завдяки Йому нове небо і нову землю і будете там не рабами, не гостями, а володарями і царями, власниками і господарями усього. Тому що в Христі ви є синами Божими, а синів запрошують до батьківського столу, до місць, приготовлених лише для синів.

За наше спасіння і життя, за втіху, надію і віддаймо всю шану і славу Отцю, Сину і Святому Духові нині і повіки. Благодать Божа хай буде з вами. Амінь.  
Христос народився! Славімо Його!