Переклад з англійської Т.Коковського
Трагедія «Титаніка» була однією з найбільш обговорюваних трагедій за останні сто років. Однак, чи бодай хтось чув ім’я шотландця Джона Харпера? Він був душпастирем, вдівцем, мав тридцять дев’ять літ, і придбав три квитки на «Титанік» – для себе, своєї шестирічної доньки Енні на прізвисько «Нана» та своєї сестри Джессі В. Літч.
Його запросили перетнути Атлантичний океан, щоб проповідувати в церкві в Чикаго. Тієї сумної ночі 14 квітня 1912 року, після того, як айсберг пробив борт «Титаніка», а жінок і дітей хутко пакували в 20 рятувальних шлюпок, Джон Харпер посадив свою доньку в шлюпку під номером 11, переконавшись, що вона та його сестра в безпеці. Після цього він підніс свій голос над грізними водами океану, кожному, хто бажав його слухати, казав: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасенний ти та твій дім» (Дії апостолів Дії 16:31).
У ті останні години, коли корабель дедалі більше занурювався у воду, Джон Харпер ділився з людьми надією, яка була в Ісусі Христі. Згодом він сам опинився у холодній воді, але навіть тоді, схопившись за уламок корабля, він продовжував підносити свій голос над водою, оповідаючи про Ісуса тим, хто гинув. Пастор Харпер не лише ділився з тонучими пасажирами життєдайним Євангелієм, але також віддав одному з них свій рятувальний жилет, щоб той міг вижити.
Через чотири роки, коли ті, хто вижив, зібралися в Канаді, щоб поділитися своїм досвідом, молодий чоловік на ім’я Аквілла Вебб розповів про голос, який він чув над водою. Він теж був у крижаній воді і бачив, як Джон Гарпер підпливав до людей, щоб поділитися з ними Євангелієм. Він підпливав до нього двічі. Він став останнім наверненим Богом, завдяки Добрій Звістці про Ісуса, яку виголошував Джон Харпер.
о.Джон Харпер потонув у тих крижаних водах понад сто років тому, але не загинув навіки. Завдяки його голосу, що лунав над водами, інші почули Євангеліє і вони також були врятовані. Його маленька донечка і сестра були серед тих, кого врятувала «Карпатія». Минув якийсь час і вони повернулись до Шотландії. Енні виросла й вийшла заміж за молодого пастора; вона стала найстаршою шотландкою, яка пережила катастрофу «Титаніка», і померла 1986 року.
Якими б надихаючими нас не були останні години життя Джона Харпера, саме його повсякденне християнське життя, слідування за Ісусом, допомогло йому зміцнити свою віру, і звістити про Спасителя іншим. Нас не обов’язково кидати в зимні води океану чи розміщувати на палубі тонучого корабля для того, аби заохотити нас ділитися Євангелієм з людьми поруч нас. Бог щодня дає нам цей привілей і нагоду. Навколо нас є люди, котрі вперто тримаються за уламки життя, шукаючи надії та порятунку. Тож піднімемо наші голоси над водами і поділімося з ними Євангелієм Ісуса нині. І робімо це щодня.
Немає коментарів:
Дописати коментар