субота, 24 березня 2018 р.

Проповідь на Благовіщення!

За проповіддю Мартина Лютера
Текст проповіді: Луки 1:26-38
26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,  27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.  28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! 29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.  30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!  31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. 32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.  33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.  34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...  35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!  36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.  37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!  38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

Під час свята Благовіщення ми свідчимо про невимовну Божу ласку до нас, грішних, і дякуємо Богові за Його милосердя. Ми тішимось і радіємо, бо Господь сам навістив нас, грішних і смертних. Подія Благовіщення вчить нас, що Бог не просто послав Свого ангела, щоб сповістити про наше викуплення, ні – Він вирішив зробити значно більше  –  послати нам Свого Сина. Він зодягнув Його у наше тіло і кров, так що Син Божий став одним із нас. 
Коли б президент чи прем’єр-міністр прийшов до нещасних жебраків не лише для того, щоб дати їм грошей, але стати одним із них, напевно, вони б дуже зраділи.  Однак це жодним чином не можна прирівняти до тієї Божої благодаті, завдяки якій Син Божий став людиною. Той, хто не приймає цієї благодаті, не вірить в неї, не дякує за неї – вартий усякого осуду.  На жаль, чимало людей у світі зіслання Отцем Свого Сина вважають чимось незначним, подібним до того, як якийсь батько посилає свого сина за чимось до магазину.  Натомість ми – християни, повинні дуже побожно і вдячно поставитись до того, як Небесний Отець вшанував  нас тим, що дозволив  Своєму Синові стати людиною.
Поміркуймо про те, як Бог вирішив наблизитись до нас. Якщо хтось візьме свою дитину на руки і поцілує її, люди вважатимуть, що він дуже любить її, чи не так? При цьому дитина далі перебуватиме на руках у батька. Однак Небесний Отець, щоб засвідчити нам Свою любов, робить інакше. Він дає Свого Улюбленого Сина нам, посилає Його на землю. Син Божий зодягається у наше тіло і кров і стає одним із нас. Він народжується так само, як ми – від земної матері, котрою для Ісуса стала Діва Марія. Єдина відмінність щодо народження нас та Ісуса – ми всі були зачаті і народжені у гріхові, як каже псалмоспівець (Пс.50), а Ісус від Святого Духа.
Отож, нам належиться радіти, що в Ісусі Христі Бог вирішив так щедро поблагословити нас. Наше існування було спотворене і затьмарене гріхом Адама. Диявол наблизився до нас впритул, але не настільки, щоб прийняти нашу природу. Отож ми можемо тішитись, що нашу природу прийняв на Себе Син Божий! Відтак, тепер наше, людське тіло і кров завдяки Ісусові перебувають праворуч Отця, а диявол скинутий додолу. Ісус Христос – Бог і водночас Людина панує усім на небі й на землі. Блаженна людина, яка приймає це до свого серця і вірить, що людей Бог наділив навіть більшою честю, ніж ангелів. В посланні до Євреїв написано: «Бо Він (Бог) не дав Ангелам світ майбутній…6 Але…засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш? 7 Ти його вчинив мало меншим від Ангелів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх…» (Євр.2:5-7).
Ангельська природа відданіша і славніша від людської. Через славу, яку вона має, вона не може жити на землі. Син Божий міг би стати ангелом, щоб поєднати у Собі ангельську і божественну природу.  Натомість Він поєднав у Собі божественну і людську природу.  В обітниці, даній Авраамові, Бог звістив, що з його насіння народиться той, Хто принесе благословення і спасіння всім поганам, і народиться від Діви. Це також стосується і нас, навіть якщо ми не є нащадками Авраама за тілом. Ця обітниця і її сповнення також стосується всіх людей на землі.
Син Божий прийшов до нас не як посланець, що приніс погані новини, а щоб поєднатись з нами і вже ніколи не відділятись від нас. І хоч нині ми не бачимо Його своїми очима, ми чекаємо Його Другого приходу, щоб зустрітись з Ним, зодягнутим у наше тіло та кров. Ця благодать така велика, що їй заздрять навіть ангели! Той, хто покладається на Христа, має стільки ж, скільки Він, бо Христос ділиться з ним Своїм спадком і всім, що має. І якщо диявол наближається до нас, він не може здолати нас, бо Христос став одним із нас, подібним до нас в усьому, окрім гріха. Він каже нам: «Я не залишу вас і не покину!» (Івана 14:18),  «Так само, як смерть, диявол і пекло не могли втримати Мене – не втримають і вас, хто вірує в Мене».
Дорогі брати і сестри, Благовіщення – це день нашого спасіння, бо Син Божий став людиною і Його божественна природа з’єдналась з людською. Нещасні ті люди, які не вірять в це, які відкидають той незаперечний факт, що в Христі співіснують обидві ці природи. Святий Павло каже: «У Ньому (Христі) тілесно живе вся повнота Божества» ( Колосян 2:9). Будь які суперечки щодо цього недоречні і некорисні. Той, хто не вірить в це – відкидає власне спасіння.
Дві природи Ісуса Христа поєдналися, щоб ніколи вже не розділятися. Ми сповідуємо це у Символі віри, промовляючи: «Я вірую в Ісуса Христа, Сина Божого, зачатого від Святого Духа і народженого від Діви Марії». На Різдво ми слухаємо біблійні оповіді про те, як Ісус Христос народився. Нині ж, ми слухаємо, як у Ньому поєдналися дві природи – божественна і людська! Ангел приносить цю новину Марії і каже їй що вона народить Сина, який зватиметься Великим. Він посяде престіл Давида і царюватиме повіки! Ці слова були настільки незвичними і неймовірними, що важко було повірити в них. І якби їх почула котрась дівчина нині, вона б, мабуть, вважала, що це жарт. Але Марія повірила  з покорою і послухом.  І хоч вона насмілилась спитати ангела, як це станеться, вона жодним сином не ставила його слів під сумнів. Будучи зарученою з Йосипом, вона прагнула лише одного – не бути ославленою і не втратити в очах людей добру репутацію. Та почувши, що зачаття станеться через Святого Духа, вона впокорилась  і заспокоїлась. В ту саму мить Марія стала земною матір’ю Сина Божого. Ось такі важливі і цікаві подробиці щодо нинішнього свята, в котрому йдеться про зіслання Отцем Свого Сина.
Дорогі у Христі, ми не можемо послати до Бога свого посланця. Натомість Він сам прийшов до нас. І коли йдеться про наше поклоніння Богові, то Писання каже, що не ми спершу наближаємось до Бога, але Він до нас. Він сам спершу створив нас. Згодом, коли ми через гріхопадіння стали втрачені і пропащі, Він врятував нас Своїм пришестям і тим, що став одним із нас. Отож нині, якщо ми хочемо ще більше наблизитись до Бога, ми повинні поглянути на Марію, в лоні котрої зачатий Святим Духом перебуває Син Божий. Про це каже нам Слово Боже і наша християнська віра. Коли ми віримо в це, ми на вірному шляху і Христос притягує нас до Себе та міцно тримає, так що диявол і смерть не можуть нас вихопити з Його руки. Це – фундаментальне вчення, яке показує нам шлях до небес. Ісус Христос прийшов до нас і ми повинні міцно вхопитися за Нього. Він «Прийшов для нас і для нашого спасіння». Не ми прийшли заради Нього, але Він заради нас!  Диявол добре знає, що той, хто міцно тримається за Ісуса, буде врятований. Ось чому він намагається різними шляхами ввести нас в оману. Але той, хто твердо стоїть на цій статті віри – топтатиме змія своїми ногами!

Спасителеві нашому Ісусові Христові, разом з Отцем і Святим Духом віддаймо всю шану, славу і поклоніння нині і повіки, АМІНЬ!

Немає коментарів: