1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома. 2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово. 3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо. 4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений. 5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі! 6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали: 7 Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого? 8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте? 9 Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи? 10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому: 11 Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! 12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Нинішній чудовий євангельський текст нагадує нам про те, що кожного з нас, так само як паралітика, зціленого Ісусом, одного дня було припровадженого до Господа, до Божого дому, з тією лише різницею, що паралітик був знерухомлений його хворобою фізично, а ми були паралізовані нашими гріхами. І зараз тут ми перебуваємо тут біля ніг Спасителя, не заради добрих діл для Нього, котрі ми, як діти Божі робимо і робитимемо далі, а для того, аби Він змилосердився над нами і милостиво дарував нам Своє прощення.
Погляньмо яким неймовірним дивом є наше прощення і спасіння! Грішні за своєю природою ми опираємося нашому Цілителеві Ісусові Христові, не хочемо зцілення від паралічу гріха, не бажаємо одужання. Нашій плоті подобається ця «неміч», вона плекає її і навіть називає її «здоров’ям». Отож для її зцілення ми потребуємо бути принесеними до ніг нашого Викупителя. Святий Дух через Євангеліє у Слові і Таїнстві підносить нас із постелі, на котрій ми лежимо нерухомо, паралізовані гріхом, і приносить до Христа. І що Христос робить з нами далі? Він оглядає нас, наче лікар, який ретельно оглядає пацієнта, Він бачить нас наскрізь, наче рентгенолог на фотоплівці. Він читає найпотаємніші думки всередині нашого серця, навіть ті, що приховані від усіх людей, і встановлює точний діагноз, підводить нас до усвідомлення нашої гріховності і каяття. Згодом Він призначає нам чудесні ліки для одужання, котрими є Його Слово, Його Євангеліє. Він промовляє це Слово, і наші гріхи прощено, стерто і пробачено перед небесним Отцем, а нам натомість милостиво даровано спасіння і вічне життя. Далі Він промовляє нам знову Свою Втішну Новину і двері пекла зачиняються перед нами навіки.
Як Ісус Христос одним лише Словом може чинити такі неймовірні речі? Це можливо тому, що Він є вічним, святим, всемогутнім Богом, а Його Євангеліє є «силою Божою на спасіння» (Рим.1:16). Цю силу Його слово дістає від хреста, на котрому Він був розіп’ятий за нас і наші гріхи, на котрому була пролита Його кров за нас. Наша смерть була поглинута Його перемогою. Отож хрест Спасителя став для нас цілющими ліками, які нині нам милостиво пропонуються у Слові і Таїнстві Сина Божого.
Будьте певні, що зараз, коли промовляються ці слова, Господь є тут, серед нас. Він сам промовляє до вас через своє Слово. Він не каже паралізованим гріхом: «Підводьтесь і йдіть, нужбо, напружте всі свої сили і ідіть!», бо добре знає, що їм це не під силу. Натомість Він говорить повністю знерухомленим гріхом: «Ваші гріхи прощено!» І їх дійсно прощено Його владою і силою, змито Його кров’ю, пролитою на Голгофі і Його святими ранами, завданими Йому на хресті. Він закриває наші гріхи Своєю праведністю і проголошує нас праведними перед Святим Богом. Наш параліч зцілено, нас уздоровлено і ми радіємо й тішимось перед Господом.
Саме це щоразу відбувається під час Божественної Літургії. Христос сам приходить до нас і промовляє. У Його словах немає нічого прихованого, жодного символізму чи вигадки. Їх промовляє правдивий Бог, правдива Людина і правдивий Господь водночас, Наречений Церкви, Син Божий, Спаситель світу, воскреслий Викупитель і Переможець смерті, диявола і гріха, Податель вічного життя. Через промовлене Ним Слово прощення, у Його правдивих Тілі та Крові в Господній вечері нам милостиво даруються під час Божественної Літургії Його безцінні дарунки благодаті. І навіть більше: Його Слово і Таїнство нас оживляє, дає сили до нового життя і добрих діл – плодів нашої віри. Наші, ще недавно паралізовані руки можуть рухатися, наші ноги можуть ходити і робити добрі діла на славу Богові і добро ближнім. Наше тіло ожило, а все єство дякує Богові і славить Його! Що може бути кращим від цього?
Дорогі брати і сестри, дякуйте Богові, що ви тут, що можете бути тут нині і за тиждень. Дякуйте, що ви можете чути тут живе слово живого Бога, не затьмарене людськими вигадками і байками. Ви можете чути чисте Слово Христа, Його непофальшоване Євангеліє, цей безцінний дарунок Його ласки і любові. Нехай ніхто із вас ніколи не відкидає Його, а цінує його і дякує за нього Богові.
В житті кожного з вас Господь вже вчинив великі і неймовірні речі і продовжує робити їх далі. Ще не раз ви самі і люди довкола вас бачитимуть ці Божі діла і казатимуть: «Ми ніколи не бачили нічого подібного!»
Будьте спраглими Слова нашого Господа і Спасителя про прощення гріхів, будьте спраглими Його Святого Причастя. Шукайте кожної нагоди аби чути Боже Слово, вивчати і досліджувати його, мати його за благословенний світильник на вашій життєвій стежці.
Нехай Бог благословляє кожного з вас постійним отриманням Його щедрих дарів через віру в Ісуса Христа, аж допоки Він не покличе вас до вашої небесної домівки. Благодать Божа хай буде з вами нині і довіку. АМІНЬ.
Немає коментарів:
Дописати коментар