Душпастирські нотатки
Неспроможність, недієвість, пасивність світової спільноти у спротиві вселенському злу є, серед іншого, прямим наслідком морального та духовного занепаду людських суспільств, які перестали називати зло злом заради власних корисливих цілей, дипломатично приховуючи їх за порожніми заявами.
Зло повинно каратись. Цю місію Творець поклав на владу, наділивши її відповідними повноваженнями. Влада повинна карати злочинців заради добра доброчесних громадян. Натомість що ми бачимо нині: злочинець і вбивця безперешкодно чинить злочини, проливає невинну кров, у котрій його руки по лікті, а з ним можновладці світу мило балакають, вітаються, про щось домовляються, щось обіцяють, замість того, аби гуртом поставити нечестивця на місце, назвати речі своїми іменами, сказати убивці в лице ким він є насправді, спровадили його до буцегарні, покарати.
Натомість бачимо лукавство і загравання з убивцею, нерішучість у словах та діях. Немає новітнього пророка Натана, котрий би докорив і присоромив, вказав на гріх і Божу кару. Втім, присоромлювати бісів, демонів - справа кепська, їх треба спроваджувати до пекла.
Немає коментарів:
Дописати коментар