Ми дійсно пройшли якусь точку неповернення. Дореволюційна Росія зникла назавжди. Ми назавжди втратили ту Росію, але з цього не треба робити трагедію - треба робити висновки. Було багато негативних тенденцій, які призвели до перемоги більшовиків. Найголовніша проблема, на мій погляд, полягала в тому, що церква не змогла сформувати в основної маси нашого народу християнського світогляду, що дозволило б йому давати християнськи мотивовані відповіді на виклики сучасності. Ось чому гасло "Грабуй награбоване!" у більшості людей не зустрічало жодного внутрішнього спротиву. Нині на наших очах народжується якась нова країна, де домінують риси радянськості, химерним чином переплітаючись з осколками дореволюційній Росії і з елементами країни третього світу. Одна з моїх книг називається рядком з вірша Володимира Соловйова: "Росія 20-го століття. Схід Ксеркса, Схід Христа?" По-іншому це ж питання можна задати так: На що ми хочемо спиратися - на власну силу і земну славу чи на Бога? Росія свій вибір вже зробила: вона відкинула можливість перетворитися на Схід Христа в 90-і роки і стала Сходом Ксеркса. Але зараз це питання потрібно задавати нашій церкві як земній установі: Хоче вона бути церквою Христа чи церквою Кесаря? І ось це найголовніше.
о.Георгій Митрофанов, Росія
Докладніше ТУТ:
Немає коментарів:
Дописати коментар