Юрій Сегеда
Не кричіть про мову солов’їну,
Не лякайте криком солов’їв,
Не римуйте всує Україну,
Бо уже співали сто разів –
Про пшеницю і блакитне небо,
Про калину і про шум гаїв…
А тепер до праці стати треба,
Годі вже сміття порожніх слів.
Балачками слово не полити,
Хоч вони і ллються, як вода.
Треба Бога подумки молити,
Та й молитись марно без труда.
Не цілуйте дзвінко Україну –
Гетсиманський сад тісний од юд.
Нагодуйте матір і дитину
Хлібом – не половою облуд.
Немає коментарів:
Дописати коментар